Чи насправді все так добре у тернопільської поліції?

Днями тернопільські стражі правопорядку звітували про 100 перших днів своєї діяльності. Прес-конференція начальника патрульної поліції Володимира Струка відбулася у кращих традиціях таких заходів. Говорили про досягнення, хизувалися здобутками, хвалили самі себе.

Найкраще реформованим правоохоронцям вдається поки що штрафувати порушників правил дорожнього руху. На таких склали більше, ніж 6 з половиною тисяч протоколів, а сума виписаних штрафів скоро сягне 2 мільйонів гривень.

Але не штрафами єдиними живе поліція сьогодні. Ще вони успішно борються з незаконною вуличною торгівлею, переводять через дорогу бабусь похилого віку, розшукують вкрадені велосипеди, вірніше, поки що знайшли лише один, а також біля РАГСу у четвер і суботу захищають молодят від надокучливих жебраків.

Словом – все дуже гарно, успішно і на високому рівні. Але чи так це насправді?

Буквально через кілька днів після цього звіту мешканці кількох будинків з вулиці Протасевича влаштували чи то міні-майдан, чи то маленький страйк. Ці люди звичайно раді, що у місті з’явилася організація, яка стежить за правильним паркуванням, але їм чомусь не до вподоби, що кожної ночі під їх вікнами діється неподобство. Ну хочуть вони уночі спати спокійно, а не спостерігати за гастролями «дому терпимості».

Проблема не нова. Вона виникла не вчора, не позавчора і навіть не місяць тому. Про неї у місті знали ще за часів міліції, знають і тепер. Але чомусь ні тоді, ні зараз ніхто не поспішає її вирішувати.

А варто б. І не лише тому, щоб гарантувати спокій жителям прилеглих будинків. А хоча б тому, що суттєво можна збільшити суму штрафів, які поступають до місцевого бюджету.

Хоча деякі високі поліцейські чини у Києві почали натякати на легалізацію проституції, проте на законні рейки вона ще не стала. А у Кодексі України про адміністративні правопорушення у Статті 181-1 сказано: «Заняття проституцією – тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Для цього кодексу неоподатковуваний мінімум або, вірніше, соціальна норма на сьогодні становить 689 гривень.

Простий підрахунок показує, що у середньому сума штрафу за неправильне паркування – 260 гривень. А тут, якщо брати навіть мінімуму, можна отримати  майже 3 з половиною тисячі. То може таки краще зайнятися цими «суб’єктами підприємницької діяльності»? І людям спокій, і в міську казну грошенят більше.

А Протасевича ж не єдине проблемне місце у «файному місті». У районі автовокзалу пройти неможливо, щоб не почути разів з двадцять: «долари, рублі, фунти». І  це також роками. І також ніхто собі цього до голови не бере.

Водночас той самий Адміністративний кодекс, тільки у Статті 162 тонко натякає відповідним органам, що у порушника правил про валютні операції не лише конфісковують валюту, а ще й штрафують. Якщо по мінімуму, то трохи більше, ніж на 20 тисяч гривень. Ось де справжній «клондайк» для любителів виписувати штрафи і поповнювати міську казну.

І якби щодо цього правопорушення вчасно проводили профілактику, не було б у нас пограбування «валютчиків» на значну суму. Тобто мінімум на один злочин було б менше.

Хоча нашим правоохоронцям, як раніше, так і тепер, чомусь легше бабусь з яйцями і молоком ганяти, ніж вирішувати суттєві міські проблеми.

Данило КЛІЩ