Енергетика українського весілля: як тернополяни організовують благодійність у Британії

У міському концертному залі відбувся благодійний захід «З любов’ю від України» (With LOVE from Ukraine), який зібрав понад  120 гостей. Другий рік поспіль подію організовує волонтерка та засновниця української спільноти в Кенті (Ukrainian community in KENT), киянка Юлія Редько разом зі своєю родиною – доньками Марією і Тамілою та чоловіком Олександром Кучанським.

«Ми постійно долучалися до волонтерських ініціатив, починаючи з Революції Гідності та бойових дій на Донбасі. Мій чоловік закуповував і особисто возив ємності з машинним маслом у Дніпропетровську область для ДУК «Правий сектор», 1 штурмової роти, командиром якої був Да Вінчі (Дмитро Коцюбайло). З початком повномасштабного вторгнення росії ми власним коштом на тисячі доларів закуповували плити та розвантажувальні жилети для територіальної оборони.

Ця війна для нас є особистою сімейною трагедією. Тому, коли приїхали до Англії й трохи оговталися, у мене виникла ідея проводити благодійні ярмарки, готувати смачну домашню випічку й за всі виручені кошти купувати допомогу військовим, адже на війні були мої працівники, родичі, друзі.

Старша донька Марія активно допомагає в організації та оформленні заходів. Молодша – Таміла, якій 10 років, успішно навчається в місцевій школі й також є помічницею у волонтерських справах. Поступово ярмарки з випічкою переросли у великі благодійні акції. Зокрема, лише за попередні два роки ми провели понад 20 благодійних ярмарків і більш як 10 мистецьких  подій, серед яких  фестиваль культур у приморському курортному  місті Б’юд.

Крім українців, на наших заходах багато  англійців. Їх захоплюють наші традиції, національні страви,  музика, а тепла й дружня атмосфера завжди дарує всім позитивний настрій. На виручені кошти ми купуємо необхідні речі для військових на передовій: антирадарні плащі, павербанки, теплий одяг, грілки, медикаменти, засоби гігієни тощо. Наше коммюніті внесене до переліку громадських організацій Великої Британії, співпрацюємо з місцевими журналістами і їхні репортажі в новинах роблять нас голосом України.

Наше товариство продовж двох років  організовує православні богослужіння у Кентербері. Служби проводить отець Сергій Стельмах, протоієрей Української православної парафії Стрітення Господнього (Вселенський патріархат). На службах найбільше молимося за мир для України, щоб воїни повернулися додому живими, просимо Бога дати єдність українцям, де б вони не були. Захід «З любов’ю від України» ми провели в колаборації з колективом «Бабки Лондона», які активно збирають гроші на пікапи для військових.

Разом ми закрили їхній збір на 47‑й пікап. Він буде відправлений для 56‑ї бригади, 2‑го стрілецького батальйону.

Цього разу ми зібрали майже 2 тисячі фунтів. «Бабки Лондона» – це колектив молодих і талановитих людей, які давно виїхали до Британії. Вони працюють повний робочий день, а ввечері виступають на вечірках, в українських ресторанах, на весіллях – і всюди збирають донати на підтримку ЗСУ».

До розмови приєдналася активна учасниця заходів, моя колега з Тернопільської телерадіокомпанії, де ми багато років працювали разом, Наталя Назар:

«На благодійному вечорі я щиро вражена великою кількістю англійських сімей, які охоче долучалися до українських забав і конкурсів, мали на собі символіку наших національних кольорів. Захоплення викликав виступ запальних хлопців колективу «Бабки Лондона». Це така потужна енергетика українського весілля, що не танцювати з ними просто неможливо.

У візитній пісні колективу є такі слова: «Бабки Лондона – без паніки і стресу, день – на роботі, вечір – у процесі. Бабки Лондона – це сміх і життя…». А ще – це благодійний  волонтерський осередок.

Публікуючи новини на сторінці в соцмережах, бачу, що ці молоді люди на вечірці в одному з українських ресторанів зібрали на три пікапи або за один вечір зібрали 180 тисяч гривень і закрили збір на пікап для 44‑ї Тернопільської артилерійської бригади. Тішуся, що й наші артисти долучилися до їхніх зборів.

Українські пісні виконувало тріо волонтерів: Юлія Рябченко, ведуча вечора Наталія Кот і мій син Остап Брегін, який відповідав за технічне оснащення заходу.

У саме серце вразила чарівними танцями Катерина Левенець. До слова, крутим запальним танком, наче маленькі «купідончики», свято відкривали наймолодші учасники – учні Катерини».

Як розповіла Наталя, Остап співає і в англійському хорі, де, серед майже ста співаків, він – єдиний українець. Хористи з великою повагою ставляться до його таланту, адже він робить це професійно. Остап представляє Україну, тримає волонтерську місію на культурному фронті. На запрошення міської ради Ешфорда на пізнавальному заході він знайомив гостей з українською бандурою, виконував кобзарські пісні, які англійська публіка сприймала із захопленням.

«Остап виступав на Благодійному фестивалі ( Charity Fest), де сотні громад світу представляли своє мистецтво,- розповідає Наталя. – Зацікавлено люди слухали Гімн України, за яким пізнають нашу незалежну державу. А ще Остап виконував пісню Тараса Петриненка «Україна», ровесницю Незалежності, що стала нашою візитівкою у світі, своєрідним символом національної єдності та глибокої любові до рідної землі й прагнення до свободи».

«Волонтерство – це необхідність теперішніх реалій,- продовжує Юлія. – Не розумію людей, які не мають часу чи сили на волонтерство. А наші воїни мають силу? Вони без ротацій на передовій місяцями. А бачити тільки окопи, втрати побратимів, рани – хіба це не важко? Я дуже вдячна своїм однодумцям, які допомагають у втіленні ініціатив, багато з яких уже стали регулярними. Особливо велелюдні в нас Різдвяно‑новорічні заходи з колядками й щедрівками, свята на Івана Купала та події до Дня Незалежності України. Зараз готуємося до Дня вишиванки в травні. Будемо пригощати борщем, варениками та медівниками.

Мета нашої роботи – розповідати британцям про Україну, дякувати за прихисток і надану допомогу. Окрім того, наші  заходи  є емоційною підтримкою й опорою для українців, які виїхали до Англії через війну, а також віддушиною та способом єднання з Україною для тих, хто вже тут став діаспорою. А разом ми створюємо голос України і робимо все, щоб він був почутим».

Людмила ОСТРОВСЬКА,

Кентербері. Велика Британія