Теж зброя: як українці в Італії «зачищають» Вікіпедію від російських міфів

30 січня українська Вікіпедія відзначає свій чверть віковий ювілей. За цей час вона стала культурним феноменом, найбільшим некомерційним веб-ресурсом у світі. З 2015 року день народження української Вікіпедії є потужним інформаційним  приводом для щорічного Вікімарафону, який організовує ГО «Вікімедіа Україна»,  залучення через онлайн-кампанію та офлайн-події нових волонтерів  до співпраці.

Започаткував цю традицію дописувач Вікіпедії  герой Небесної Сотні Ігор Костенко — він став Героєм України та міжнародним вікіпедистом року. Для нього вільні знання українською були справою життя. Сьогоднішній Вікімарафон — це  спосіб вшанувати його пам’ять і продовжити цю боротьбу. До Вікімарафону – 2026 долучилася очільниця Департаменту освіти Національного Конгресу українських асоціацій Італії  Тетяна Григорська.

«Це мій  перший Вікімарафон, в якому я беру участь тому, що слово,  то є зброя. Раніше я думала, що Вікіпедія — це якийсь магічний ресурс, що оновлюється сам собою, і пишуть його серйозні науковці. Але все виявилося набагато цікавіше.З відкриттям для себе Вікімарафону, я стала однією  з тих, хто творить український інтернет власноруч», – каже волонтерка інформаційного ресурсу.

Пані Тетяна вже кілька років активно працює з волонтерами над уточненням і поширення статей про Україну та її визначних людей. Активісти  провели кілька вебінарів, на яких навчалися  писати інформацію для цього інформаційного ресурсу. Починалося із досліджень походження учасників руху опору, які в роки другої світової війни діяли на території Італії.

«У них на цвинтарях є великі монументи, присвячені партизанам, де написані прізвища, з яких зрозуміло хто може бути українцем і тоді треба шукати в архівах підтвердження.Ми були в містечку Імперія там є поховання одесита. Почали шукати, а,  зазвичай, більше матеріалів італійською, ніж українською.

В італійській Вікіпедії було написано, що це  росіянин, народжений в Одесі. Я відкорегувала інформацію, написала, що це українець  і підтягнула  статтю про Одесу, з одним «с», де написано, що це українське місто. Якщо людина має сумнів, то вона зайде і перевірить. З таких моментів у нас виникло бажання навчитися редагувати тексти у Вікіпедії італійською мовою. Бо коли шукали про італійських жінок українського походження,  зіткнулися з тим, що відомі українки  підписані росіянками.

Ми навчилися виправляти, створили профіль, на наше прохання «Вікімедія України» провела нам професійне навчання з  редагування і вибору системи повідомлень. З одного боку це найдоступніше джерело інформації, з іншого важко впильнувати її чистоту і достовірність.

Ми навчилися не лише корегувати, а й перекладати італійською з англомовної чи україномовної версій і вставляти статті. В італійській Вікіпедії ми розширюємо горизонти українським контентом, знайомимо з нашою культурою,  історією, визначними людьми, досягненнями в різних сферах.

Як на мене це потужний крок  в боротьбі з російською  пропагандою. Ти береш правильно написаний матеріал, бо є люди, які вичитують статті, блокують дезінформацію,  перекладаєш з різних мов і вписуєш в іншомовне середовище свої переклади. Далі будемо вчитися, бо є формула написання статей, джерела, на які ти можеш посилатися.

Копітка робота і потребує роботи багатьох, а в нас 10-15 ентузіастів-волонтерів.Ми давали клич українським студентам в Італії, учням шкіл. Я вважаю, що це також один із способів просування інтересів України у світі і спосіб її розбудови навколо себе. Треба було б, щоб у кожній країні проживання українців десяток чи сотня людей робили таку справу, розширюючи Вікіпедії – іспанську, французьку, португальську, турецьку та інші,  матеріалами про українців.

Загалом існує понад 340 мовних розділів Вікіпедії — від великих, на кшталт, англійської чи німецької до мов етнічних меншин. У 2001 році народилася  лише англомовна Вікіпедія. Її співзасновники Джиммі Вейлз і Ларрі Сенгер створили вільну енциклопедію, до наповнення якої може долучитися будь-хто.

30 січня 2004 — день народження україномовного розділу Вікіпедії.Першу статтю «Атом» написав українець з Японії. За ці роки стаття виросла від двох рядків до тринадцяти сторінок, а сама українська Вікіпедія тепер має  майже півтора  мільйона статей.

Це один із найважливіших проєктів у сфері документації культурної спадщини України: понад 100 тисяч пам’яток в унікальних списках, майже пів мільйона вільних світлин пам’яток культури України. Коли почалася російська збройна агресія в Україні,  Олег Ковалишин став першим українським вікіпедистом, який загинув у бою за Україну.Участь у «марафоні», створення статей для Вікіпедії – це  шана нашим героям-захисникам, творцям сьогоднішньої історії.

Спочатку мною рухала звичайна цікавість та підтримка моїх однодумців Надії Семеген, Марини Гуржи-Кривенко, Наталії Малих , Департаменту освіти при Національному Конгресі українських асоціацій Італії.

А потім я зрозуміла, що якщо ми не напишемо про нашу культуру, історію чи науку українською – за нас це зроблять інші, перекручено-вкрадено і не завжди правдиво. Кожна нова стаття – це  крок геть від «руского міра» в наших смартфонах. Вікіпедія — це про факти, логіку та посилання на джерела. Один вечір — і в тебе вже є власна опублікована стаття, що приносить адреналін початківця.

Словами не передати те відчуття, коли ти натискаєш кнопку «Опублікувати» і розумієш, що твій текст щойно став частиною світової спадщини, воно  – неймовірне. Тепер, коли хтось гуглитиме  тему, він бачитиме і мою роботу. Це моя маленька перемога. Спасибі за допомогу та підказки Хелені Вінсент. Тематика статей різна.

Вікімедія пропонувала заповнити прогалини і перекласти з інших мов уже наявні сторінки. Ми зосередилися на інформації про події повязані з українцями та Україною в Італії. Так усі читачі Вікіпедії як української, так і італійської можуть почитати історію та побачити фото пам’ятника Тарасу Шевченку в Флоренції або новостворену статтю про пам’ятник жертвам Голодомору на Сардинії.

Є задум реалізувати публікації про українців – учасників руху Опору Італії. У планах польові дослідження – пошук місць поховань партизанів-українців у Італії.

У гібридній війні з росією  інформаційний фронт набирає  суспільної ваги і стає блок-постом, на якому також потрібні воїни. До речі, під час повномасштабного російського вторгнення україномовна Вікіпедія стала важливим джерелом про російську агресію. Люди прагнуть  зрозуміти контекст російського вторгнення і пов’язаних подій.

У найскладніші дні початку великої війни, за інформацією «Вікімедія України», відвідуваність Вікіпедії в Україні суттєво зросла, а українська вікіспільнота продовжувала роботу — подекуди із бомбосховищ і в проміжках між російськими атаками, до когорти творців українського інформаційного контенту   долучаються і закордонні українці. Розпочати можна  і з Вікімарафону.Бо йдеться  не про кількість слів, а про нашу з вами присутність у світі. Про те, що українська мова — жива, сучасна і зрозуміла.

Якщо ви теж хочете відчути цей драйв і зробити щось справді корисне для інфопростору — приєднуйтеся до нашого гурту. Це найкращий подарунок для української Вікіпедії та внесок, який залишиться назавжди. Многая літа, Вікіпедіє, процвітай і наповнюйся гарною інформацією. Вільні, прозорі, перевірені знання зараз як ніколи важливі. Слово – це також зброя».

Людмила ОСТРОВСЬКА, Рим. Італія.