Екран у залі зібрання закликав обговорити теми: шлях вперед до стійкості в епоху синтетичної реальності, збереження демократичних цінностей, імперативи міжнародної співпраці, формування стійкості людини, українські пріоритети, боротьба за демократичні інституції, когнітивна війна росії проти України і Європи та інше.
За пропозицією новопризначеного посла України на Кіпрі Сергія Ніжинського, хвилиною мовчання вшанували пам’ять героїв України, які віддали життя за нашу Незалежність.
Дипломат подякував інтернаціональним друзям за підтримку та засудження окупації росією наших земель, а також за потужне зібрання громад для обговорення важливих проблем, що стосуються спільної безпеки Європейських країн і України, зокрема.
Наразі на Кіпрі проживає 22 тисячі українців, які мають тимчасовий захист. Поки готувався матеріал, відбулася перша зустріч посла з українською громадою острова, де йшлося про “Десять орієнтирів Посла України”.
За словами Сергія Ніжинського, це дуже важливі меседжі, оскільки вони містять інформацію про те, які саме моменти важливі для наших країн перед головуванням Кіпру в раді Європи, що розпочнеться в січні наступного року. Зокрема, це участь кіпрської сторони в Українській платформі та організації візитів на найвищому рівні, підтримка соціальних проєктів і питання оборони, яке передбачає закупівлю дронів, навчання і проведення заходів на території Кіпру нашими військовими та аналіз використання штучного інтелекту.
Дипломат поділився з громадою, що зустріч з Предстоятелем Кіпрської православної церкви Архієпископом Георгієм відкрила перспективу з низки соціальних проєктів для наших воїнів і викрадених дітей. Кіпр може бути певним хабом для їхнього транзиту та оздоровлення. За словами посла, Кіпр є своєрідною меккою в ЄС для фінансових та ІТ-рішень і може відіграти ключову роль у формуванні європейської політики для відновлення і прискорення інтеграції України до ЄС.
Результатом зустрічі з громадою стали петиції до парламенту Кіпру щодо визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу і щодо ретрансляції Українського радіо на Кіпрі. А ще домовленість про що квартальні зустрічі з громадою для зміцнення зав’язків і спільної праці над збереженням української культури та української самобутності.У виступі на форумі йшлося про реконструкцію України після завершення війни, що показала всьому світові справжнє обличчя росії, агресора і терориста.
кремль потужно працює через проросійські партії в соціальних мережах та приховане фінансування зарубіжних медіа. Саме тому боротьба з когнітивною агресією росії вимагає глибокого аналізу каналів впливу та координації між демократичними державами. Завдання українців позиціонувати Україну як сильного гравця. Громади потрібно між собою об’єднувати для спільного захисту майбутнього демократії.
У виступі посла Литви у Греції, на Кіпрі та в Албанії Ліни Скерстонайте йшлося про співпрацю на міжнародному рівні в галузі туризму,культури, всебічну підтримку України та спільність інтересів литовців з українцями.
З багатогранною доповіддю про російсько-українську війну, українські пріоритети і розділені голоси Європи виступив професор з міжнародної безпеки та стратегії факультету політології та дипломатії Литовського Університету Вітаутаса Великого, генеральний директор і співзасновник Strategy International Маріос Панагіотс Ефтіміопулос, який спеціалізується на НАТО та відносинах альянсу з росією в галузі політології та міжнародної безпеки.
Білоруска Алеся Пархоменко- представниця Демократичного Посольства Беларусі на Кіпрі сказала, що білоруси вважають українців героями.
Спікерка назвала своїх представників опозиції, яких розшукують чи ув’язнені. Пані Алеся разом з кіпрською громадою допомогла понад тридцяти дітям репресованих білорусів зібрати необхідні речі для школи. За її словами, це стало підтримкою активістів, які переживають тяжкі часи, щоб вони не відчували себе самотніми.
Лекторка з міжнародного морського права Вільнюського університету, українка, яка працює в Литві, а живе на Кіпрі, Олеся Горбун, інформувала, що Рада Європи підписала з Україною угоду про створення Спеціального трибуналу для притягнення до відповідальності за злочин агресії росії проти України. Верховна Рада ратифікувала цю угоду. ЗМІ інформували, що у 2026 році очікується початок роботи Спеціального трибуналу.
Очільниця Товариства Українсько-Кіпрської дружби Ксенія Мухортова на дискусійній панелі «Наратив як поле битви: протидія пропаганді через культуру і медіа», серед проблем, з якими стикається громада, назвала агресивну поведінку росіян. «Мало того, що в Ларнаці на місці зустрічей і протестних заходів українців біля Серця-якоря, подарованого Одесою, зривають постійно наші прапори, стрічки, розкидають лампадки і ради від місцевої поліції нема, то в Лімасолі вони себе почувають господарями. Особливо на початку травня, коли виходять з радянськими та північно-корейськими прапорами, стягами невизнаних окупованих республік і територій, прикрашають свої колони портретом міжнародного злочинця, терориста світу, на якого є дозвіл на арешт.
Ми з представниками інших товариств зверталися з петиціями до муніципалітету, передавали меру міста листи з висловленням своєї позиції та незгоди із такими заходами росіян, однак жодна з громад не отримала відповіді.
Ніхто з місцевих відкрито не підтримує російську агресію, але у відсотковому відношенні на Кіпрі багато росіян. Ксенія переконана, що треба говорити людям правду про цю гібридну війну на різних платформах, щоб і представники Європарламенту наголошували своїм виборцям на серйозному ставленні до загрози з боку росії, яка продовжує поширювати свої брехливі наративи і провокувати країни ЄС атаками дронів і кібератаками.
Виконавча директорка Грецького Інституту фіскальних та економічних досліджень, політологиня та експертка з політичної комунікації, українка, яка виросла в Афінах, Альона Татарова у своєму виступі виділила роль медійників, які змушують суспільство думати, бо український спротив- це і боротьба за те, як світ розуміє цю війну, які цінності вона захищає, і яке майбутнє будує Європа.
Гідеса і амбасадорка української культури на Кіпрі Льоля Філімонова на дискусійній панелі «Пам’ять, ідентичність та спротив: протистояння історії, щоб побудувати майбутнє», наголосила, що маніпуляції історичними фактами є складовою ворожої довготривалої інформаційної стратегії.
«Я досліджую період перебування на Кіпрі українського мандрівника, який написав подорожню книжку «Мандри Василя Григоровича-Барського по святих місцях сходу з 1723 по 1747 рік,- сказала спікерка. – Вже будучи на Кіпрі, я прочитала в місцевих джерелах, що він був «рускім манахам Києво-Печерської Лаври», мене обурив цей брехливий меседж росіян. Який же він монах Києво-Печерської Лаври, якщо монахом він став уже у свідомому віці далеко від рідної України?! Лише в Сирії, в Дамаску він отримав постриг від місцевого патріарха Антіохія. Московські історики, без сторінок, написаних українськими сподвижниками, визначними особистостями, почувають себе неповноцінними. Василь народився 1701 року, був студентом Києво-Могилянської академії, потім – мандрівником, філософом, перекладачем, істориком, художником, письменником. Його мандри тривали 24 роки. Відвідав Пешт, Відень, Барі, Рим, Венецію, Корфу, гору Афон, Палестину. Побував у Єрусалимі, на Синайській горі. Мандрівник чотири рази був на Кіпрі, навчав кіпрських дітей грецької мови, яку досконало вивчив у Греції, і найважливіше — залишив для кіпріотів вагомі відомості з історії та культури 18 ст. і безцінні малюнки їхніх святинь. Є меморандум, підписаний у лютому 2022 року між Кіпрським інститутом та Національною бібліотекою України імені І.Вернадського про співпрацю щодо оригіналів малюнків».
Доцент кафедри комп’ютерної інженерії та інформатики Технологічного університету Кіпру Майкл Сірівіанос у своїй доповіді говорив про кібербезпеку, виявлення мови ворожнечі, фейкових акаунтів у соціальних мережах.
На форумі виступив засновник, власник і головний редактор Cyprus Daily News, кіпрський журналіст-розслідувач Борис Демаш. Він активно допомагає Україні, публікує матеріали- розслідування про роботу російських спецслужб, відстоює свою точку зору у судах. Він впевнений: «Україна переможе!».
Підтримку Україні висловлювали всі виступаючі науковці, політики, громадські діячі. До голосів з Кіпру, України, Литви та Білорусі доєдналися представники грузинської, ізраїльської спільнот та інших товариств, яким небайдужі свобода, справедливість і громадянська відвага. Однією з ключових тез форуму стала необхідність єднання – як усередині суспільства, так і на міжнародному рівні. Протидія масштабній дезінформації неможлива без згуртованості, де захист правди стає не менш важливим, ніж захист кордонів, – констатували учасники Міжнародного форуму громадянського спротиву-2025 в Нікосії.
Відрадно, що починалося зібрання словами «Слава Україні» і завершилося потроєним «Слава Україні». Мене ще довго не залишало враження, що цей день я провела не просто з однодумцями, а з родиною однієї групи крові.
Людмила ОСТРОВСЬКА, Нікосія. Кіпр.
Я так обклався мертвими, що иноді не знаю, де знаходжуся... Тепер ще й Володя Погорецький…
У міському концертному залі відбувся благодійний захід «З любов’ю від України» (With LOVE from Ukraine),…
У Тернопільській області ще одна група учасників успішно завершила навчання в центрі підготовки громадян до…
Керівник одного з відділень заповідника «Медобори» та інспектор з охорони лісу разом із чотирма спільниками…
Рекордне оновлення Тернопіль зробив великий крок у розвитку міського громадського транспорту: комунальне підприємство «Тернопільелектротранс» скоро…
МОН затвердило перелік із 9 навчальних закладів області, які стануть майданчиками для пілотування реформи старшої…