Історія цього понад трьохсотметрового полотна з неймовірними національними орнаментами сягає трохи більше року, але за своєю енергетикою, намоленістю вишивок ніби ввібрав у себе кілька століть нашої боротьби проти одвічного ворога.
Дотик до цього сакрального творіння для мене був ритуалом єдності із бажаннями сотень вишивальниць, які у візерунки вкладали силу своєї віри в нашу перемогу.
Стартувала ініціатива з Талліна від громадського діяча і координатора світової мистецької акції херсонця Андрія Яценка минулоріч у липні. Суть проєкту полягала в тому, що українці з різних країн та регіонів нашої держави створюють рушники, організатори зшивають їх в один великий, що символізує нашу єдність.
Вишивали рушник українські майстрині, колективи християнських церков майже зі всіх регіонів України, Естонії, Португалії, Норвегії, Нідерландів, Австрії, Німеччини, Польщі, Кіпру, Литви, Латвії, Франції і надсилали на адресу пана Яценка і його дружина Світлана Єрьоменко на машинці їх зшивала.
Коли вишивану дорогу до нашої перемоги, як назвав рушник пан Яценко, минулоріч презентували у храмі св.Олафа в Таллінні в День Захисників та Захисниць України, двічі обгорнувши церкву, він мав 260 метрів і складався із 120 рушників. У цьому році він побував у Чернівцях, Харкові, Києві, Львові і 15 країнах світу, де майстрині вплітали свої візерунки і тепер в ньому 186 вишитих рушників.
Ідея ж єднання таким символом має коріння з 2013 року, коли, за словами Андрія Яценка, який тоді був очільником управління освіти і науки Херсонської ОДА, херсонці замахнулися на рекорд України і таки встановили його, з’єднавши прекрасні узори в один понад 800-метровий рушник, найдовший в Україні і світі. Так через Антонівський міст рушник сягнув берегів Дніпра, засвідчуючи єдність усіх народів України.
Цей унікальний рушник потім зберігався у Херсонському краєзнавчому музеї до 2022 року. Російські нелюди, тікаючи з міста, викрали все з музеїв, зруйнували Антонівський міст, але працівники заховали «рекордсмена», як колись українці ховали стародавні чудотворні ікони від москалів-атеїстів. «Широкомасштабний напад московитів розкидав по світу мільйони українців. І я подумав, що символом нашої єдності може стати український рушник, вишитий руками жінок і дітей, які зараз змушені жити в різних країнах,- каже ініціатор ідеї.
– Так з’явився цей символ України, у якому кожна ниточка наповнена енергією і силою великого прагнення до перемоги. Руки майстринь в узорах з’єднують покоління, що боролися і борються за незалежність України. Пишаюся земляками, їхньою стійкістю, незламністю і бажанням просувати інтереси України у світі, – сказав у розмові, вітаючи рушник на Кіпрі і розділяючи моє причастя цією святинею, Андрій Яценко.
З трепетом тримаючи в руках вишиття, учасники акції разом зі своїми інтернаціональними друзями на площі перед Церквою Святого Лазаря, створили живий ланцюг єдності. Багатьох туристів, які проявляли інтерес до події, ми запрошувати приєднуватися і вони ставали свідками цього символічного моменту солідарності з незламною Україною.
Присутні вшанували пам’ять тих, хто загинув, подякували захисникам і захисницям, які боронять Україну від російських загарбників, склали слова подяки кіпрським друзям за всебічну допомогу і підтримку. Потім була хода з рушником до народного меморіалу Якоря-серця, який подарувала Одеса Ларнаці у 2019 році, як символ побратимства між містами. Цей невеличкий клаптик України на Кіпрі, який називають «Якорем незламності», став психологічним якорем, місцем проведення мітингів, акцій і зустрічей українців. Рушник єдності-рушник перемоги дивився заворожуюче на тлі синього неба, що зливалося з морем. Відрадно, що від українського Кіпру у цьому світовому мистецькому витворі є два рушники, для яких оригінальні схеми розробила культурологиня, майстриня з Києва – Оксана Мартиненко.
«Трепетно і зворушливо до сліз бачити свою роботу у цьому полотнищі,- каже організаторка акції, гідеса і амбасадорка української культури на Кіпрі, комунікативна координаторка Товариства Українсько-кіпрської дружби Льоля Філімонова.
– Це моя перша робота і особистий рекорд, бо я встигла його закінчити за два місяці. Це було здійснення моєї давньої мрії, яка полягала у власноручному вишитті сорочки і рушника. Вишиванку я зробила, а тут нагода спробувати себе у мистецтві створення рушника. Це мій терапевтичний проєкт. Коли я була у Вінниці і сирени тривоги загнали в сховище, я витягла рушник і почала вишивати, адже це медитативний процес, що поєднує майстерність і молитву за перемогу над ворогом.На моєму рушникові вишитий логотип Товариства українсько-Кіпрської дружби і Тризуб з оливковим листям, що разом з мережкою переплетених волошок і традиційних давньогрецьких візерунків-меандрам символізує ідею українсько-кіпрської дружби. Свою участь у проєкті я присвячую своїм колегам гідам із Херсону, які пережили тоді окупацію, а зараз активно займаються волонтерством, а також воїнам ЗСУ, які захищають нашу землю».
«Пишаюся своєю участю в цьому проєкті, який демонструє талановитість нашого народу, культуру і глибоку історію.Адже наше мистецтво вишиття є символом української ідентичності, глибокою шаною до предків та втіленням багатовікових традицій, кодом української нації,- каже майстриня Зоя Кернасовська, яка вишивала рушник від Українського соціально-культурного центру «Обійми».
– На моєму рушнику зображене дерево життя і орнаменти, притаманні саме Херсонщині. Проєкт захопив мене своєю ідеєю, і я вдячна за довіру. Цей квітчастий витвір мистецтва в наших руках створює диво-молитву підтримки і сили. Мені здається, що кожен, хто торкається до полотнища, стає частиною живої історії сьогодення, написаної власноруч».
«Це дуже красивий і важливий за змістом проєкт, що акцентує увагу на найголовнішій для українців темі єднання, і має дуже потужну енергетику, що працює на благо України, – сказала в розмові засновниця центру «Обійми» Анна Сушко.
«Ми щиро віримо,що такі акції в різних країнах світу є потужним духовним посилом до переможного закінчення війни, шляхом до світла, миру і добра», – сказала в розмові представниця дипкорпусу. В організаторів цієї глобальної мистецької акції є ще одна мрія, у здійснення якої вірять багатомільйонні її учасники: у день справедливого Миру – зшити херсонський рушник з міжнародним і встановити цим майже півтора кілометровим українським орнаментом новий рекорд України і світу.
Людмила ОСТРОВСЬКА,
Ларнака. Кіпр.
Я так обклався мертвими, що иноді не знаю, де знаходжуся... Тепер ще й Володя Погорецький…
У міському концертному залі відбувся благодійний захід «З любов’ю від України» (With LOVE from Ukraine),…
У Тернопільській області ще одна група учасників успішно завершила навчання в центрі підготовки громадян до…
Керівник одного з відділень заповідника «Медобори» та інспектор з охорони лісу разом із чотирма спільниками…
Рекордне оновлення Тернопіль зробив великий крок у розвитку міського громадського транспорту: комунальне підприємство «Тернопільелектротранс» скоро…
МОН затвердило перелік із 9 навчальних закладів області, які стануть майданчиками для пілотування реформи старшої…