Напевно, це дуб, що стоїть посеред спаленого лісу.
Війна, як пожежа, пройшлася нашим полям і містам. Вона обпалила гілки цього могутнього дуба, залишила шрами на стовбурі. Але саме цей вогонь пробудив наше коріння – глибоке, могутнє, немов звʼязок з минулими поколіннями.
Незважаючи на всі проблеми та негаразди, ми – суспільство, що навчилося рости крізь попіл.
Наші тріщини – це тепер шрами сили, а не слабкості.
Наші сльози – це вода, що живить нові пагони.
Наш біль – це добриво для стійкості.
Посттравматичне зростання — це коли кожен з нас стає садівником власного відродження.
Ми садимо дуби там, де були руїни.
Ми будуємо мости там, де були прірви.
Ми знаходимо світло там, де, здавалося, назавжди стемніло.
Ми вже не ті, ким були до пожежі. Ми – ліс, що відроджується. І наші корені тепер такі глибокі, що жоден ураган не зможе нас повалити.
Наталія ГАЄВСЬКА, психотерапевт
Подкаст про постравматичне зростання можна постухати тут.
Страх смерті в армії ніби легалізований, але такі розмови не популярні, їх стараються уникати. Зазвичай…
За процесуального керівництва Тернопільської обласної прокуратури викрито мешканця Тернопільщини, який ввозив з-за кордону транспортні засоби…
Чи можна «виїхати з мови», чому важливо зберігати внутрішній баланс і як змінилося обличчя тернополян…
Поки багато українських міст уже переглянули тарифи на проїзд, Тернопіль кілька років намагався втримувати їх…
Прокурори Бучацької окружної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно жителя Тернопільського району, обвинуваченого у…
З 8 по 14 червня у Тернопільському обласному центрі служби крові триватиме Тиждень донорства, присвячений…
