«Класика цієї купелі – берег річки десь у Карпатах чи на Закарпатті, – розповідає Ярослав Угляр. – Після гарячої води людина заходить у холодний гірський потік. Та це має право на життя і в нас. Ми побудували біля кожного з цих чанів басейн із чистою і свіжою холодною водою. Людина три-п’ять хвилин сидить у гарячій воді, а потім одну-дві хвилини у холодній».
Давньоримські чани у кожному селі Тернопільщини
Цей контраст гарячої і холодної води добре впливає на серцево-судинну систему. Підприємець вважає, що такі чани мають бути у кожному селі Тернопільщини.
«Тепер багато хвороб, люди помирають від серцево-судинних захворювань, – продовжує пан Ярослав. – Мені хочеться говорити усім, що це має бути в кожному селі. Це гімнастика для судин. Це тонус для нервової системи, підвищується імунітет. Помітив, що ті, хто приймає водні процедури, здоровіші. Лікуватися вдою потрібно не хворому, а – здоровому».
«Чани захищені стінами, та над ними є отвори, крізь які взимку падає сніг, а влітку – дощ, – додає Ярослав Угляр. – Головне, сидіти у гарячій воді і водночас дихати свіжим повітрям. Це і романтика, і здоров’я.
Сидять на вогні, як у творах про пекло
Воду для чанів постійно змінюють.
«До неї ще додаємо хвойний екстракт, відвари трав, гілочки ялини, сосни, – говорить підприємець. – Це і насолода для шкіри. Людина сидить в чані з водою і дихає запахом трав. Під тим чаном постійно горять дрова».
– Це щось схоже, як колись художники зображали пекло, що люди сидять в чанах?
– Так. Я завжди жартую, кажу: «Варимо людей» (сміється).
Найкраще облаштовувати такі чани коло річки. Та річки нині пересохли. А якщо і є десь, то поки дійдеш до води, можна порізати ноги об скло чи камінці.
– Прекрасно. Коли людина відчуває, ніби під шкірою поколюють мільйони голочок, тоді є ефект. Шкіра тоді червона, як в рака. Усі виходять щасливі і бадьорі.
Безкоштовна купіль для учасників бойових дій
Ярослав Угляр пропонує відпочити у себе воїнам. За користування чанами коштів не бере.
«Я на війні не був, то хоч чимсь поможу хлопцям, учасникам бойових дій, – каже. – Вони щасливі, приїздять з друзями чи сім’єю. Стараюся, щоб вони купалися безкоштовно. Вода допомагає відпочити від того пекла, що вони пройшли. Війна – це стрес для нервової системи. Коли приїздять до нас поранені, травмовані, ця купіль – реабілітація. Помітив, що упродовж двох останніх років у багатьох депресія, тривога. Вода допомагає. Це може бути чан, басейн, сауна, парна на дровах, ропа або хамам. Люди стають інакшими після води. Це такий же відпочинок, що поїхати б у Берегово, наприклад. Людина після води оновлюється. Бог оздоровлює душу, а вода – тіло. Без води немає нічого у світі».
Після купелі у чанах подорожні досліджують село або найближчі міста.
«Як приїздять до нас, то не сидять цілий день у воді, – додає пан Ярослав. – Поселяються у нашому готелі. Потім хтось їде до Теребовлі, хтось до Чорткова, Кам’янця-Подільського, Чернівців чи Тернополя. В Оришківцях є стара дерев’яна церква, яку збудували ще у 1666 році. Люди приходять, щоб просто доторкнутися до неї. А хтось проходжується селом або йде до лісу, що неподалік».
Можна вважати, що ця історія з оздоровчим купанням почалася ще у 1968 році. Тоді поблизу Гусятина шукали нафту, газ, а добули мінеральні води. Пізніше тут збудували два санаторії. Тепер курорти не працюють, а ось вода нікуди не поділася.
«Вода з таким же фізико-хімічним складом є лише у Прибалтиці на курорті «Друскіненкай». – каже Ярослав Угляр. – Щось схоже є і на Закарпатті у Береговому. Але наша вода краща. У ній ледь не втричі більша концентрація солі. І ще – в нашій воді є йод і кальцій. У нашій ропі ледь не вся таблиця Менделєєва, але у ній практично відсутній магній. А він позитивно впливає на всю кровоносну систему. То я ще додаю бішофіт полтавський. Адже магній – це життя».
Детальніше читайте у матеріалі: «Для оздоровлення тернополянам можна їхати не в Берегово, а в Оришківці»
«Книжку «Моє водолікування» Себастьяна Кнейпа я прочитав ще 45 років тому. Мене вразило те, що він використовував воду для лікування майже всіх хвороб. Особоливо наголошував на констрастному лікуванні водою. У той час не було ні лікарень, ні аптек. Себастьян Кнейп був католицьким священником. Жив у ХІХ столітті в Німеччині».
Читайте також: “На Тернопільщині люди купаються в цілющому золоті, якому мільйони років”
Слідчі Тернопільського управління СБУ зібрали доказову базу на ще одну пособницю ворога, яка добровільно співпрацює…
Страх смерті в армії ніби легалізований, але такі розмови не популярні, їх стараються уникати. Зазвичай…
За процесуального керівництва Тернопільської обласної прокуратури викрито мешканця Тернопільщини, який ввозив з-за кордону транспортні засоби…
Чи можна «виїхати з мови», чому важливо зберігати внутрішній баланс і як змінилося обличчя тернополян…
Поки багато українських міст уже переглянули тарифи на проїзд, Тернопіль кілька років намагався втримувати їх…
Прокурори Бучацької окружної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно жителя Тернопільського району, обвинуваченого у…