Сергій Надал: «Митрополит Андрей ще у далекому 1941 році довів, що «різниця є»

Саме українська мова, на думку Шептицького, є одним з головних факторів національної єдності

29 липня Україна відзначає 155-у річницю з дня народження Митрополита Андрея Шептицького. Міський голова Тернополя Сергій Надал у своєму зверненні пояснив життєво важливу для майбутнього України роль настанов Митрополита Андрея.

Шептицький навчив українців бути успішними

Постать Митрополита Андрея Шептицького для мене нерозривно пов’язана з реалізацією ідеї справжнього національного відродження України. Свою діяльність Андрей Шептицький розпочав у дуже непрості часи. Він прийшов з програмою соціально-економічного розвитку, коли українці були у глибокій зневірі. Тоді, наприкінці XIX сторіччя Україна не мала власної державності і активно культивувався образ українця «від якого нічого не залежить». Самих українців переконували, що «ви не вмієте керувати, не вмієте бути лідерами». Тому українцям не треба вчитися та самовдосконалюватися. Тоді Митрополит Андрей довів всім, що українці здатні бути успішними та керував собою.

Він прийшов з ідеєю освіти і просвітлення, що мала передувати змінам. Спочатку Церква під проводом Шептицького вчила людей. Відновлювала цінності відповідальності за своє життя, за добробут родини і громади. Потім розпочався масовий рух кооперації. Українці спромоглися створити потужну силу, яка фінансувала без держави, освіту, культуру, політичне життя. З’явилося «Свій до свого по своє! та «Українські гроші — в українські руки – на українську справу!» Шептицький вчив — починай діяти вже зараз. Не чекай ласки «згори»! І українці навчилися і стали господарями на своїй Богом даній землі.

Сьогодні, коли хтось говорить про «погану Україну» та про «нездатність українців керувати», ми маємо відповідати конкретними справами. Діяти вже і зараз. На рівні своєї родини, свого міста, своєї громади.

Шептицький спростував тезу «какая разніца»

І напевно, один з найголовніших уроків Шептицького — це збереження і розвиток правильних цінностей у громаді. Ще наприкінці 19-го століття в УГКЦ зрозуміли, що без української мови та української церкви не можливе майбутнє України. У часи Шептицького вороги українського народу просували активно тезу, що немає різниці якою мовою говориш, в яку церкву ходиш. Щоб українці легко полонізувалися, мадяризувалися та румунізувалися. Тому Митрополит Андрей у своєму посланні «Як будувати Рідну Хату» назвав першу умову для побудови української держави – національна єдність і гармонія духу. Саме українська мова, на його думку, є одним з головних факторів національної єдності. Шептицький писав: «Всі, хто розмовляє українською мовою, або що вважають українську мову за рідну, будуть становити український нарід».

Ці слова стали пророчими. Подальша історія України довела, чим більше українців повертається до рідної мови, тим міцнішою стає Українська держава. Тим сильнішою стає українська нація.

Тому всі сьогоднішні тези на кшталт «какая разніца» ведуть нас до знищення. Різниця є. Її бачили минулі Провідники українського народу. ЇЇ бачимо ми.