Все, що ви хотіли знати про фінансування тернопільської медицини

Стан медичних закладів традиційно викликає найгарячіші дискусії серед тернополян, тож ми зібрали відповіді на поширені запитання

Ні для кого не секрет, що безкоштовної медицини давно не існує. І саме фінансові проблеми, які виникають з вини центральної влади, найчастіше стають причиною проблем з якістю надання медичних послуг.

Чому не всі міські лікарні не завжди в належному стані?

У мережі можна часто почути нарікання на поганий стан лікарень. Мовляв, стіни давно не ремонтовані. Бракує внутрішнього устаткування. Причина такої ситуації доволі проста –  уряд з року в рік не виконує своїх зобов’язань щодо вчасного перерахування субвенцій на зарплату медикам.

Змінюються президенти і уряди, але практика залишається тією ж. Кабмін залишає діру у фінансуванні зарплат лікарів (до-речі, така ж ситуація з освітою), розраховуючи на те, що місцевим радам не залишається іншого вибору як перекинути фінінсування з інших статей, щоб уникнути соціального вибуху в своїх громадах. В результаті місто, фактично закриває діри у держбюджеті, замість того, щоб ремонтувати лікарні і впроваджувати програми розвитку галузі.

Ще у листопаді минулого року міський голова Тернополя Сергій Надал звертав увагу на те, що  медична субвенція з державного бюджету для забезпечення надання гарантованих державою медичних послуг мешканцям Тернопільської міської територіальної громади передбачена тільки на І квартал 2020 року.

Для прикладу, у зверненні тернопільської міськради вказувалося – медична субвенція на інсулін у той же період забезпечить лише 25% потреби. Держава перестала фінансувати медичне забезпечення у шкільних закладах.

Така ситуація повторюється з року в рік. Держава стабільно затримує від 40 до 50 % передбаченої субвенції. За прогнозами у першому кварталі 2020 року Київ вже недодав Тернополю близько 30 млн грн.

Хто відповідальний за брак коштів?

Відповідь треба шукати у законодавстві. Бюджет і відповідні фінансові гарантії затверджують народні депутати України спільно з урядом, який дає свої розрахунки у парламент. Якщо б уряд повноцінно виконував обов’язки передбачені законом, то місто мало б щороку кілька десятків мільйонів гривень для ремонту і оновлення лікарень. Тож наступного разу варто у свого депутата спитати, чому кошти не надходять вчасно.
На жаль, і в минулі роки і зараз “нагорі” прагнуть зберегти важелі впливу на громаду. В тому числі роблять це таким цинічним способом, як затримка державної субвенції. Тернопільський голова і рада пішли на певний ризик і забезпечили минулого року медиків зарплатами. У сусідніх галицьких обласних центрах ситуація не настільки райдужна. Там були затримки по кілька місяців і часткові виплати.

Коли ситуація з фінансуванням медицини зміниться на краще?

Лікарні будуть сучасними, коли уряд почне професійно робити свою роботу і відмовиться від популізму та практики перекладання власних прорахунків на місцеві бюджети.

Сьогодні, при будь-яких проблемах з державним бюджетом, місцеві громади опиняються у «підвішеному» стані. Красномовна цифра – понад 83 % надходжень у структурі місцевих бюджетів залежать від рішень “з центру” – говорить про серйозні системні проблеми. Без їх вирішення ані медицина ані освіта не будуть розвиватись. Уряд тримає місцеві громади на короткому повідку.

Тарас Васильчишин