Більшість людей читають тільки заголовки. Не дочитують новини, дезінформують самі себе

У Харкові відбувся  ювілейний 5-й «Донбас Медіа Форум»,  організований громадською організацією  «Донецький інститут інформації» спільно з Міністерством інформаційної політики України за підтримки Посольства США в Україні та представництва USAID.

Ця знакова медіа-подія року  зібрала понад  600 провідних  медіа-експертів України та світу, представників   національних та регіональних медіа, правозахисних організацій, представників влади з Харкова, звільнених територій Донецької та Луганської областей.

Впродовж двох днів  у семи  спеціалізованих залах готелю “Харків Палац” відбувалися тренінги, дискусії, майстер-класи, обмін досвідом за майже сорока темами зібрання. Ключовою тезою обговорень стало твердження:  «Час обирати журналістські стандарти». Дуже шкода, що фізично можна було побувати лише  на деяких панелях обговорення. Але  було відчутно, що  оргкомітет цього велелюдного з’їзду журналістів поставив перед собою завдання вплинути на зниження рівня маніпулятивності ЗМІ, посприяти зменшенню вразливості аудиторій до маніпуляцій з боку певних політичних сил та непрофесійних чи «куплених» журналістів, стимулювати виваженість виборчих рішень, особливо у східних та південних регіонах  країни, де є виклики для свободи слова і  роботи журналістів в умовах війни.

Голова оргкомітету та очільник правління “Донецького інституту інформації” Олексій Мацука вважає, що нині особливої обережності вимагає інформаційна політика ЗМІ у регіонах, де відбувається збройний конфлікт.

“Там залишилося мало справжніх незалежних редакцій, здатних доносити об’єктивну інформацію. В подібних умовах рівень довіри до українських медіа на Донбасі знижується”, – наголосив він.

– Війна на сході України триває, і кожен журналіст, активіст, громадський діяч має розуміти, що безпосередньо впливає на формування довіри аудиторії Донбасу. Саме тому консолідація медійної спільноти навколо журналістських стандартів – це складний процес, який є для нашої держави сьогодні вкрай необхідним, – зазначив завідувач сектору інформаційної реінтеграції Криму та Донбасу Міністерства інформаційної політики України Віктор Литвінов.

Цікавими були  дискусії і виступи:   «Медіа як інструмент для маніпупяції суспільною думкою під час виборчої турбулентності. Як цьому протистояти», «Соціальні мережі як середовище для розквіту популізму та інструмент для маніпуляції суспільною думкою», «Організована та усвідомлена редакційна діяльність як чинник проти маніпуляцій в медіа». Аналітикиня «Інтерньюз-Україна» Іра Матвіїшин  презентувала  дослідження соцмереж . На її думку, соцмережі не зможуть замінити медіа. Людина має доступ до великого потоку інформації, але шукає те, чому може довіряти. Тому саме перевірені медіа залишаються авторитетними для людей.

Спікерка наголосила, що соціальні мережі, на відміну від журналістських джерел, не мають стандартів. Переважна більшість людей читають тільки заголовки. А не дочитуючи новини, дезінформують самі себе. Адже у заголовках не завжди те, про що говориться у самих текстах. Блискавичному поширенню фейків сприяє їх емоційність, яка є локомотивом популізму. А віримо ми у те, що побачили першим. Тому «перебити» фейк антифейком дуже складно. Єдине, що може це зробити, – новий формат, який приверне увагу та викличе більше емоцій.

А ще за словами спікерки, Фейсбук визнано найбільш політизованою соцмережою. В цілому ж нашому суспільству необхідно більше літератури та проєктів, які допоможуть підтримувати інформаційну гігієну.

Як же боротися з дезінформацією? Виступаючі  говорили, що уряди країн Заходу не мають єдиного рецепту боротьби з дезінформацією.

– Є інший механізм – співробітництво журналістів, обмін досвідом, який уряди мають підтримати, і це більш ефективно, – сказав  співавтор відомого дослідження про діяльність російської “фабрики тролів” Роберт ван дер Ноордаа (Нідерланди) під час дискусії “Міжнародне співробітництво проти дезінформації». Андрій Ріхтер, старший радник бюро Представника ОБСЕ з питань свободи ЗМІ, ствердив, що рецепт є, але “бракує фармацевтів, які здатні приготувати препарат”.

– В останнє десятиріччя інформаційна війна, як явище, нагадує диверсійні операції, мета яких – не просунути своє, а знищити противника і, тим самим, порушити інститут довіри у суспільстві. Якщо 20 століття в цьому плані нагадує боротьбу броні та снарядів, то зараз обсяги знаряддя збільшуються, а броні немає, – зазначив директор центру Res Publika, представник ініціативи “Литовські ельфи” Гідріус Сакалаускас.

Журналіст “UA: Суспільне мовлення” Павел Казарін вважає битву з дезінформацією справою кожного: ” Історія дезінформації — це не історія битви двох лицарів. Це битва лицаря проти осиного рою. Технології інформаційної війни змінилися — якщо раніше суспільство обмежували в інформації, то зараз – навпаки перенасичують фейками”. З ключових слів про роль ЗМІ , які прозвучали на форумі,  можна  зацитувати: «Медіа можуть сприяти діалогу для того, щоб людей об’єднувати». «Медіа повинні пояснювати, що відбувається». «Журналісти можуть прискорювати примирення».

Багато уваги  організатори приділили  практичним та навчальним аспектам   на такі теми: “Реаліті журналістика на ТБ: Новий підхід, що відновлює довіру людей до медіа”, “Розвиток регіональних YouTube каналів для журналістів та ЗМІ”, “Латентні прийоми: як нами маніпулюють під час виборів”.

Голова Луганської обласної державної адміністрації – керівник обласної військово-цивільної адміністрації Віталій Комарницький наголосив на важливості проведення медіа-форуму як майданчика для обговорення проблемних питань об’єднання України, реінтеграції непідконтрольної українській владі території Донбасу, протидії інформаційній агресії, захисту та розбудови українського медійного простору. За його словами, засоби масової інформації мають одну з ключових ролей у відновленні миру та поверненні тимчасово окупованих територій під контроль української влади.

“В еру цифрових технологій журналістом може стати кожен. Блог на інформаційному сайті, ютуб-канал чи навіть фейсбук-паблік – дедалі більше людей прагнуть донести світові інформацію, тому Українське радіо дало  змогу кожному долучитися до дискусій професійних медійників на “Донбас Медіа Форумі”. Ексклюзивні поради та найсвіжіші тренди від фахівців галузі впродовж двох  днів  були в ефірі виїзної студії Українського радіо. Про це повідомив  автор і ведучий програми “Донбас.ua”, генеральний продюсер Українського радіо Національної суспільної телерадіокомпанії України Дмитро Хоркін.

Під час заходу безкоштовно поширили  понад 8 тисяч примірників книг, надрукованих на замовлення Міністерства інформаційної політики України. Серед них  фундаментальне дослідження  професора Тернопільського національного  економічного університету, доктора політичних наук, заслуженого працівника освіти України Миколи Лазаровича «Українські січові стрільці у боротьбі за волю України», присвячене всім борцям за волю України. Миттєво розійшлася і книжка «Небесна сотня» про героїв Євромайдану, в якій автори відтворили  атмосферу, в якій жили і загинули ті,хто  врятував і змінив Україну.Був там і «Щоденник майдану» Андрія Куркова, і  дебютна збірка  Валерія Пузіка «Моноліт»  про будні фронту, де він добровільно брав участь у бойових діях  у складі 5 батальйону Правого сектору. Багато книжок про історію України, про війни і воїнів, які захищали  рідну землю.  Різнопланово  представлена  пізнавальна тематична дитяча література. Не можу не сказати і про  порадник для цивільного населення «Без паніки! Як вижити, боротися й перемогти під час бойових дій».Упорядники впевнені, що людина  спроможна справитися з надскладними обставинами, якщо заздалегідь підготується до них.

Людмила ОСТРОВСЬКА

Тернопіль-Харків