«Перша вчителька, завдяки якій у мене працюють дві півкулі мозку, – зворушлива розповідь тернополянина

«Тре її слухати, бо в неї тато Кордел». Така думкова витяжка була у першокласника фаната Техаського рейндрежа. Ім‘я по-батькові були важкезними для правильної вимови: Стефанія Корнилівна. Жінка позитив, лишень і невпинний. Для мене Ваша сім’я – це невимовний бренд, бо ніколи нічого поганого не чув. Менж Злота рейнька, коли Ви з‘являлись у нашому класі, мені здавалось Вокер прийшов, але чомусь завжди без капелюха.

Випадкова із нотками доленосності зустріч. Перша вчителька, завдяки якій у мене працюють дві півкулі мозку.

У рядянських ситках та друшляках, інколи вбачав цю віщість сумирності, приборкувача норову, алюмінєву указку із красивою ручкою. Якось, ми із Ольком, щось вчудили дуже грандіозне, навіть не розуміли масштабу провини. Тут виховувальна пілюлі антио…ну. Указка пішла у рух. Топом тодішнього іграшкового тренду були пістолетики із зарядами, котрі пахкали або були літачки, що мали заряд і в піке падали, заради пахкального шуму.

Так, от Олько обмундирований такими в кишенях спортивок, червоними патронами сповна, а указка то ж у процесі втихомирювання, ревендже.

-«Ай, шось пече! Воно горить». Кишеня ледь не спалахнула як сахалінська ялинка. Патрони на землі. А у нас нові причини для сміху.

Таке от видала, пам‘ять. І давно мене турбувало нерозуміння абревіатури іпека.

Desperado Feniх