«Класика на те й класика, щоб дружили з головою писаки будь-якого рівня», – тернопільська журналістка Людмила Островська

У Києві  відбулося  триденне навчання у медіашколі «Вибори-2019» у рамках проекту «Розвиток аналітичної політичної журналістики», який реалізує ГО «Донецький прес-клуб» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.

Тренери  медіашколи ставили за мету –  роз’яснити важливі моменти парламентської передвиборчої кампанії 2019 року  в Україні, навчити основам політичної аналітичної журналістики. Цьому сприяло їх вміння   простою   мовою говорити   про політичні процеси, викладаючи матеріали у   цікавому форматі, орієнтуючи    учасників заходу, як  швидко  розібратися  у складних речах і  впливати на формування громадянської активності та відповідальності.

Розповідаючи  про політичні процеси в Україні та особливості наших  виборів, Олег Гришин –  сертифікований фасилітатор міжнародної програми “BRIDGE” (bridge-project.org) акцентував увагу  на  значимості  чесності виборчого процесу, проблемах, пов’язаних  з його  підтримкою і механізмами захисту.Також обговорювали питання прозорості, підзвітності та точності управління виборами, висвітлення в ЗМІ,  питання етичної поведінки основних учасників і їх здатність  адекватно реагувати на виклики кампанії.

Оксана Ярош – докторка політичних наук,  сертифікована тренерка із виборчих питань  подала   порівняльну характеристику виборчих систем різних країн. У виборчих законах і розпорядженнях більшості країн є положення про доступність ЗМІ. У деяких системах можуть також вимагати від ЗМІ справедливого розподілу ефірного часу між усіма кандидатами, надають державні кошти і безкоштовний ефірний час, щоб збалансувати час ефіру, що отримується різними партіями. Критерії прийнятності для надання рівного часу або державного фінансування можуть залежати від класифікації політичної партії органами управління виборами при її реєстрації, від відсотка набраних нею голосів на попередніх виборах і від кількості її мандатів в парламенті. Рівний доступ аж ніяк не означає однакового ставлення.

Важко вирішити, хто з безлічі кандидатів і партій повинен з’явитися в ЗМІ першим, а хто останнім. Чи вистачить часу передати всі рекламні ролики кандидатів в період офіційної передвиборної кампанії, і чи встигнуть виборці сприйняти і зрозуміти звернену до них рекламу?  Навіть якщо у кандидатів однакова кількість ефірного часу, чи є у них однаковий доступ до засобів створення їх рекламних роликів? На багато питань були негативні відповіді. Бо, аналізуючи  підібрані для заходу інформаційні посилання, було видно і приховану агітацію, і залежність  від власників каналів, і глибину кишені тих, хто бажає бути обраним. До речі, спікери не заперечували в тому, що передвиборчий процес починається у нас не згідно із законодавством, а за фактом закінчення попередніх  виборів. Реваншу хочуть добитися ті, хто не встиг на цей поїзд. Надія є – в наступний потрапити, тому дозволяють собі робити все можливе для поширення обіцянок.

Діана Дуцик – медіаекспертка, виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації» говорила про стандарти журналістики, яких не завжди дотримуються ЗМІ і жанрову убогість сучасного медіапростору. Я з приємністю відкрила для себе, що журналістів, як і сорок років тому,  навчають, на які питання має дати відповіді королева  жанру – інформація.  І шість сталих стандартів  журналістики також займають чільну позицію в освітньому процесі фахівців. Прикро, що тепер модно стало брати  в журналісти всіх, хто вміє  тримати  ручку  і має окремішнє мислення навіть у бездум’ї. Є навіть  представники керівного складу, які не відають, що хочуть висвітлювати і чи є запит суспільства на цю інформацію.  Я просто думала,  з подач молодих, що  те, чого нас вчили провідні спеціалісти  журналістики, давно лежить на звалищах. А тут дізналася, що класика на те й класика, щоб  дружили з головою писаки будь-якого рівня, якщо вони хоч трохи «в’їхали» в професію. У виборчий період це особливо важливо, щоб досвічені  кандидати не затягали судами, якщо щось  на їхню думку не так. Отож, об’єктивно  писати, володіти темою, готуватися до розмов, дотримуватися законності  – складові убезпечення  особи журналіста не тільки у передвиборчий період.

Олена Самойленко –  медіатренерка, старша викладачка кафедри журналістики Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця) назвала серед  заходів, що можуть забезпечити прозорість виборів – переведення  на автоматизацію всього процес підрахунку голосів, доступність спостерігачів до перерахунку голосів, якщо виникла проблема.Я дотримуюся думки, що вади нашого законодавства – в основному не  технічні і технологічні, а  все-таки носять принципово політичний характер. Основна причина – це побоювання нашої владної бюрократії, що в процесі виборів вони можуть втратити свої ключові позиції. І ця їхня перестраховка негативно відбилася не тільки на характері самого виборчого законодавства, а й значною мірою вихолостила його демократичну суть. В медіашколі йшлося  і про неповноцінне положення щодо організації журналістського контролю за ходом виборів. Хто не прагнув  створити систему широкомасштабного журналістського контролю за ходом виборів? Поки що це робить  ГО «Опора». Хоч зміни  в законодавстві  і журналістам надають таку  можливість. Якщо бюрократія наша, доморощені  чиновники,  влада знатимуть, що такий серйозний процес в країні пішов, це вже буде грати і свою профілактичну роль.

Важливий аспект – гендерна рівність і вибори. Хоч в Україні постійно змінюється виборча система, але представництво жінок у Верховній Раді України зростає від виборів до виборів дуже повільно.І найголовніше — зміна виборчої системи автоматично не сприяє підвищенню відсоткового представництва жінок. Про це говорила  учасниця медіашколи «Вибори-2019» Марина Гур’янова, яка балотується  у 195 окрузі на Черкащині.  Пані Марина зголосилася сама назвати ключові позиції документу, за яким збирається працювати у Верховній Раді України. Чому  балотується у найвищий  законодавчий орган країни? Бо відчуває, що зможе змінити  життя країни на краще, має творчий потенціал. Учасники медіашколи «Вибори-2019» разом із спікерами у присутності автора проаналізували  пункти програми, намагалися конкретизувати, сконцентрувати на   певних сферах, адресувати на громади і райони округу. А до  195 округу  входять  частина Соснівського району міста Черкас, Драбівський, Чигиринський, Чорнобаївський райони. Мені особливо було приємно зустріти Марину в Києві на цьому заході, бо вона була, як промінчик із мого рідного краю. Вона разом зі мною тішилася, що  мої земляки відважилися на створення Медведівської ОТГ,  знала проблеми і знахідки найближчих сіл – Головківські оргмоменти навколо картоплі , традицій та продукції з неї, Івківський Зерноленд, до якого, щоб  зануритися в  хлібні  музейні експонати, їдуть зі всієї України. «Золота підкова Черкащини», хоч і притухла, але там були гармонійно і послідовно  включені туристичні маршрути Шевченківським краєм. Бачить себе молода кандидатка в депутати і в реформуванні освітньої галузі, в темі скорочення і перепрофілювання шкіл. Як я люблю це молоде покоління, яке хоче змін і вміє  акумулювати навколо себе загони однодумців!Сподіваюся, жіноча солідарність спрацює у 195 окрузі і у Верховній Раді побільшає представниць прекрасної грамотної статі.

Що ж треба робити по вдосконаленню нашого виборчого права? Експерти  переконані, що  тут головна проблема полягає в тому, щоб на державному рівні встановити такі правові норми, які б змусили владу, в тому числі, судову, виконавчу, законодавчу , органи місцевого самоврядування  відповідально, компетентно і ефективно вирішувати свої обов’язки, а вони в Конституції прописані чітко, як їхній обов’язок – охороняти, поважати, захищати права і свободи людини.

Людмила ОСТРОВСЬКА