У колекції тернополянина є інструмент, на якому тисячі років тому грали австралійські аборигени

11 інструментів із колекції Петра Католи

1 ЦИТРА. Півтора року тому знайомий музикант привіз її з Кам’янця-Подільського на Хмельниччині. Інструмент не працює, бо дерево своє відслужило. Настроїш, а за кілька хвилин уже не звучить. Кажуть, цитра – прямий нащадок грецької кіфари. До Першої світової у нас була популярна – музику для неї писали багато західноукраїнських композиторів. Під час війни на ній грали там, де проходили бої Січових стрільців. Радянська влада інструмент назвала націоналістичним і заборонила. Цитра заміняє і гітару, іфортепіано. Трохи незручна, бо для неї потрібен столик. – пише журнал «Країна».

2 ЛІРА. Виготовив на замовлення майстер із Луцька. Старі ліри збереглися на Тернопільщині. Народні колективи мають їх, але рідко використовують. Більше – для антуражу. Люди хочуть чогось рухливого, веселого. А лірна музика має релігійний характер. Під неї сліпі музиканти під церквами співали псалми.

3 СІТАР. Чоловік в Індії почув музику цього семиструнного інструмента. І захопився: беру, навчуся грати. Почав шукати літературу, музиканта, який міг би навчити. Пробував грати сам. Не вийшло – індійська музика складна за інтонацією. Я купив інструмент у нього за 200 доларів. Півроку сітар стояв без діла, бо не міг знайти струни. Привезли з Індії. Маю також індійську тампуру. На батьківщині її вважають одним із восьми священних інструментів. Кажуть, боги дали його людям, щоб мали змогу чути божественний звук. Коли грають інші інструменти, тампура створює фон.

4 РІГ. Цей ізраїльський інструмент у нас називають єрихонською трубою. За Біблією, ізраїльтяни зруйнували місто Єрихон звуками своїх труб – від них його стіни розлетілися. Євреї цей інструмент вішають на видному місці в домі, грають на Новий рік та під час інавгурації президента. Виготовлений із рогу антилопи. Його вичищають і роблять отвори. До мене потрапив з Умані – хасиди залишили.

5 КОНЦЕРТИНА. Із неї почалася ера баянів і акордеонів. Запатентували її в Англії. Грали салонну музику. Був дорогим інструментом. Із часом з’явилися народні варіанти – ірландська та німецька концертини. Забрав інструмент з Івано-Франківська. Продавав чоловік, який працював в Італії. Концертину йому дали замість зарплати.

6 БАНДОНІНА ЧИ БАНДОНЕОН. Відомий у світі інструмент, хоч звучить рідко. Його придумали для супроводу служби в німецьких церквах. В Аргентині він опинився у борделях, де звучало танго. Вважають, що на ньому слід грати цю музику. Моя бандоніна зроблена 1939-го. Три роки тому знайшов через інтернет в Ужгороді. В Україні немає музикантів, які вміють нею користуватися. Бандоніна нагадує баян, але кожна клавіша має інше звучання. Треба пам’ятати всі чотири клавіатури.

7 КЛАВЕСИН. За ними полюю, бо в Україні їх мало. Середньовічна Європа на ньому грала понад 400 років. Маю німецький клавесин, виготовлений у 1960–1970-х за старовинною технологією. Часто на ньому граю. Якщо не користуватися, пропаде. А в роботі вібрує і живе.

 

 

 

8 ФІСГАРМОНІЯ. Такі інструменти використовували в костелах. Це фактично – орган, але менший. Його продавала жінка у віці, на фісгармонії грала її покійна сестра. Родина із Запоріжжя виїхала в Середню Азію, а згодом повернулася. Інструмент возили із собою.

ДЖАМБЕ. Із західного узбережжя Африки його привіз директор Тернопільської школи № 6 Олександр Остапчук. Поставив при вході до закладу, щоб діти грали. Згодом забрав додому. Та жінка сказала: ”Чути цей звук не хочу”. Олександр передав у наш музей.

10 ДИДЖЕРИДУ. Це – інструмент австралійських аборигенів. На ньому грають тисячі років. Кажуть, за допомогою його звуку мандрують в інші простори. Добувають його циркулюючим або безперервним диханням. Не перериваючись, звук можуть тягнути півгодини. Але я так не вмію.

11 ГАВАЙСЬКА ГІТАРА. Від звичайної відрізняється розміром і кількістю струн. Маленька, зручна. Для домашнього музикування – прекрасний інструмент. На ній грає мій син.

Петро КАТОЛА 45 років, музикант, колекціонер Народився 14 липня 1973 року в селі Росоховатець Козівського району Тернопільської області. Батьки працювали в колгоспі. Батько – музикант-самоучка, керував духовим оркестром і церковним хором. Закінчив Чортківське педагогічне училище й Тернопільський педагогічний університет. Працював художнім керівником у будинку культури та вчителем музики. Працює музикантом у ресторані ”Тернопіль”. Грає на баяні, фортепіано, гітарі, мандоліні, сопілках і концертині. 2013 року в селі Ішків Козівського району створив музей музичних інструментів ”Камертон”. Має близько 200 експонатів. Любить класичну музику і джаз. Надає перевагу історичним книжкам, документальним фільмам. Майструє меблі. Дружина Антоніна – вчителька англійської мови. Мають двох дітей: сина 14-річного Олексія і доньку Олену, 17 років. Живе у Тернополі

Текст і фото: Наталія ЛАЗУКА