Дівчина з Тернопільщини переконалася, що і у соцмережах можна знайти справжню любов

Стосункам Марійки та Максима на День Святого Валентина перша річниця. Познайомилися тоді, коли обоє були вільними. А знайшли одне одного через соцмережі. – пише КременецьCity

«Друг Максима розмістив його анкету у одній із груп для знайомств. Зробив це таємно, про що Максим навіть не знав. Я побачила його фото, лайкнула допис, а він мені написав «Чого це ти сидиш в тій групі», – розповідає Марійка.

Так почали спілкуватися. Максим пообіцяв приїхати на День Закоханих. Сам він мешкає та навчається у Києві.

«До цього ми переписувалися лише місяць. А він одразу приїхав із квітами та подарунками і запропонував зустрічатися», – каже Марійка.

Зізнається, що було несподіванкою, коли він став на одне коліно і запропонував зустрічатися.

«Такого не очікувала так одразу, але вирішила погодитися», – каже Марійка

До цього також в розмові з’ясував які книги Марійка хотіла б прочитати, запам’ятав усіх авторів і привіз їй всі ці книги у подарунок

Подарунки до Дня Закоханих готували тоді обоє, але Максим вважав, що дарувати їх потрібно персонально і вживу. Тому й приїхав.

«І він був оригінальним. Приїхав до мого університету в Острог, зробив фото на його фоні і кинув мені. В той час я сиділа на парі. Про те, що приїде, не знала. Було відомо лише, що зранку виїхав з Києва», – пригадує дівчина.

«Ми трохи прогулялися, сказав, щоб я подивилась номер у якому він зупинився. Тоді ж, як тільки зайшли, він і зробив пропозицію зустрічатися».

Марічка пригадує ті емоції. Каже, що не знала, що робити. Хвилину часу просто мовчала. Гадала, що це дуже швидко. Та все ж сказала «так».

«Як хлопець мені він сподобався. Цікавий співрозмовник. Хоча й має зовсім інші вподобання. У Максима технічна спеціальність, він навчається на інженера-електрика. Я – майбутній культуролог. Але, тим не менш, спільні теми у нас були», – розповідає Марійка.

До цього знайомства та зустрічі Марійка підготувала для хлопця печиво у формі сердечка із надписом «Максим».

А вже через місяць дівчина познайомилася із його батьками у Києві. Тепер і він часто навідує її у Кременці.

Розмовляє пара різними мовами. Максим російською, Марія – українською, але проблем у цьому не вбачають. Намагаються подорожувати містами України. Разом їздили у Львів, Трускавець, Ужгород.

А на річницю відносин, мають намір повторити події із зустрічі річної давнини. Замовити таку ж гостру піцу як тоді, подивитись фільм у тому самому номері. Лише подарунки обрати солідніші.

«Я подарую срібний перстень із зображенням лева, оскільки я за знаком зодіаку лев. Максим якось говорив, що хотів би мати річ, яка буде символізувати його вірність мені і буде завжди з ним. А він мені подарує косметику», – каже дівчина.

Раніше пара робила один одному сюрпризи, але тепер вирішили підійти до подарунків більш раціонально і дарувати те, що потрібно.

А ще Марійка, як прихильниця гендерних стосунків, в основі котрих є рівноправ’я, завжди наполягає на тому аби за себе заплатити у кав’ярні чи деінде, коли вони удвох.

Максим дотримується іншої думки. Він вважає, що за все має платити чоловік. Саме так його виховували. Тому в цьому плані у них іноді виникають конфлікти.

«Такою є моя позиція. Якщо я за себе плачу, я відчуваю себе вільною. Люблю відчуття самостійності, коли жінка є не другорядною, а на рівні з чоловіком. Хоча Максим фемінізму й не підтримує», – додає Марія.

Проте, обоє гадають, що у стосунках найважливішою є повага.

«Потрібно поважати інтереси одне одного, незалежно від того, якої людина віри, соціального статусу, фаху чи походження. Гадаю, що має бути толерантність. Для мене важливі демократично-рівноправні стосунки», – каже Марія.

Одразу ж додає, що для жінки бажано і не «переборщити».

«Часом можна хотіти того рівноправ’я, що чоловік не буде відчувати себе чоловіком».

Основне, вважають, не допускати грубощів і принижень у відносинах.

«Я полюбила його таким, який він є. Спочатку ми бачимо тільки позитивні сторони, а вже потім негативні. Нам вирішувати сприймати людиною такою яка вона є, чи ні. Я це сприймаю, а тому змінювати в коханій людині нічого не хочу. Єдине, що б я змінила – відстань між нами. Наразі нам вдається бачитися один-два рази на місяць», – каже Марійка.

Вікторія Іваницька