Тернопільська молодь не хоче працювати офіційно, бо у батьків не буде субсидій

Цього літа довго та безуспішно шукав працівника: хтось просто не відповідав вимогам, комусь не підходили умови, але й були ще цікаві варіанти.

Двічі був готовий брати на стажування дуже толкових хлопців, активних, цілеспрямованих, зацікавлених вчитися і працювати.

– Я не можу прийти. Сімейні обставини.

На своє здивоване питання про причину почув відповідь – “Батьки заборонили, бо субсидії не буде”.

Я думав, що це жарт. Дивний і зовсім не смішний.

Але, коли через тиждень те ж саме повторилося з іншим, я задумався. І перестав шукати.

Я розумію, що обставини бувають дуже різними, але я не міг повірити, що батьки рекомендують 19-ти річному сину із трьома роками досвіду ситуативних фрілансерських робіт відмовлятися від офіційного працевлаштування.

Борсаючись в теперішньому, не думати про майбутнє – це біда. Але й радити щось дорослим людям не зможу, бо мене не слухають.

Роблю просто – все по-чесному навколо себе. Всі оплати, виконання банальних пдр, жодних домовленостей та користувань знайомствами, сірих схем, робота в компанії, де такі ж принципи.

Заходи, зустрічі, змагання, кола туристів, бігунів і просто людей, які банально знають.

Робіть правильні речі та створюйте ареали адекватних і думаючих друзів та знайомих довкола себе – і не треба буде колись хвилюватись про сміття в лісі, безпеку на дорозі чи результати виборів.

Головні зміни – в кожного в голові. Будьте самостійними Марічками – заміж, так заміж.

Ромко ЗАДОРОЖНИЙ