У Тернополі дивом збереглися сходи, якими давно ніхто не ходить

Можна було б навіть додати інтриги та невизначеності, написавши «сходини». І тоді довелось би думати – йдеться про рух чи об’єкти. Бо внаправду – сходи й рух пов’язані одне з одним. – пише Погляд.

Але я не зовсім про це. Я про сходи в різних куточках середмістя, ще й такі, що не впадають у вічі, бо не є ані маєстатичними, ані такими, що впадають у вічі й залишають велике враження.

Вони скромні, іноді сховані на задвірках – як ось ці із вулиць Острозького, Опільського та Кульчицьої, інші розташовані біля будинків — на вулиці Гнатюка й бульварі Шевченка.

Що у них особливе? Те, що вони лишились нам на згадку від тих, хто жив тут раніше. Ці сходи давно у місті, а тому вмонтувались у нього, і хто зна, можливо, у них є частка динамічної магії.

Анна Золотнюк