У Тернополі вчитимуть, як керувати своїм голосом і розпізнавати через голоси інших справжній настрій людей

Тренінг «Управління голосом» стартує у Тернополі. У рамках освітнього проекту «НейроSерфінг» організатори пропонують пройти системне навчання з управління голосом. На заняттях працюють з методиками, які зазвичай залишаються за межами артикуляційних гімнастик і скоромовок. Тренінг триватиме постійно.

Навіщо людині керувати своїм голосом? Для чого це їй? Про це розповідає автор проекту Микола Більчук.

– Голос – це значна частина нашого іміджу. Це складний інструмент, який природа дає кожній людині, але від народження практично ні в кого не налаштований. Хороший музикант, наприклад, ніколи не користується не налаштованим інструментом. А ми своїм голосом користуємося як інструментом, який саме не налаштований. Тому він часом сідає, зривається, слабне, не має хороших і потрібних нам інтонацій, нема потрібної сили, переконливості.

– Тобто як звучить голос, як співрозмовник чує його – від того багато залежить?

– Так. Тому що голос – це інструмент, яким ми просимо, наказуємо, питаємося.

– Яке життя в людини, яка часто просить і  протилежність, яка часто наказує?

– Є люди, які змушені наказувати. Наприклад, командири. Є люди, які змушені просити, ті, які працюють у благодійних фондах.

Сучасне суспільство сильно перейняте стресами. Це приводить до того, що людина дуже зажата. Мовний апарат, який складається з певних ділянок мозку, які віддають накази, легені і діафрагма, які розкочегарюють голос, у більшості людей не працюють так, як треба. Порушена постава, оця скутість. Крім дикторів і акторів, практично ніхто про це не говорить. В якийсь момент, коли голос має виконати свої функції, він їх не виконує. Можу навести приклад. Від хвилювання людина перенапружилася – має сказати важливі слова, наприклад, освідчитися в коханні. А голос такий, що партнер розуміє – ну його нафік, мати з тобою справу. Це все дуже умовно, але це показово. Від якостей нашого голосу дуже залежить, як нас сприймуть. А він часом такий, що просто якісь вовчі завивання замість голосу. Більшості людей це знайоме.

– Ваш тренінг буде своєрідною терапією?

– Ні. Наш тренінг – це своєрідне налаштування. Ми будемо пробувати навчити користуватися власним голосом і помічати, що відбувається в голосі інших людей.

Паравербальні феномени – це складне поняття. Тому що це активність підсвідомого. Вегетативною нервовою системою людина не керує. Підсвідоме проявляє себе через характеристики голосу.

– Хтось від природи має сильніший голос, який можуть сприймати як лідерство. Хтось – м’якший. Дехто і крикнути нормально не може.

– Думаю, що як його добре розізлити, то буде кричати. Просто треба вміти актуалізовувати агресію, яка дійсно необхідна. Тому що агресія – це не та річ, яка дуже необхідна. Вона – руйнує. Але там, де вона потрібна, її треба застосовувати. Коли захищаєш близьких, це теж агресія, але вона потрібна.

– Це елементарний самозахист?

–  Самозахист може бути не тільки фізичний, а й психологічний.

– Він з цього починається, саме із психології?

– Звісно. З емоційної стабільності, з переконаності у власній правоті.

Цікавлюся цим усе свідоме життя. Системно вчуся, читаю багато літератури.

У Тернополі будемо працювати зі школами, з вишами. Будемо працювати з усіма, хто хоче розвиватися, розуміючи, що голос – значна частина єства людини. Від голосу дуже багато залежить – не менше, ніж від зовнішнього вигляду. Сократ казав: «Заговори, щоб я тебе побачив».

– Чи не втратили сучасні люди цієї здатності чути?

– Втратили. Тому що практично у всіх порушена постава. Вона кругла. Ребра заминають діафрагму і значну частину легень. Люди не можуть нормально дихати.

В цьому треба постійно працювати над собою. Голос – це не просто озвучений видих. Голос – це не просто функція голосових зв’язок. Голос – це один з найважливіших елементів нашої індивідуальності, один з базових компонентів нашого успіху.