«Свої почуття не треба закопувати. Будуть розлади з харчуванням та проблеми у стосунках», – каже психотерапевт Наталія Гаєвська

“Наші” через комплекс меншовартості, невдоволення собою, мучать себе “самоїдством”, не можуть розслабитись та знайти душевну рівновагу. А от з якими внутрішніми конфліктами живуть міщани в Канаді. З якими психологічними проблеми стикаються вони і як їх вирішують? Ми попросили психотерапевта Наталію Гаєвську, яка п’ять років живе та працює в Канаді, порівняти психологічний стан людей за кордоном і в Україні. Там вона консультує за кількома напрямками – дитяча, індивідуальна та сімейна психотерапія. До Тернополя приїздить щороку, де також проводить консультації, тренінги, майстер-класи, читає лекції.

 Має бути легко і просто

Психолог запевняє: “наші” дуже глибоко “копаються” і “занурюються” у себе для пошуку відповіді на свої запитання. Їх цікавить самовдосконалення. А от канадійці шукають легкості в житті. Вони йдуть до психолога, щоб скинути навантаження.

– Вони так і кажуть: “Я відчуваю тривогу. Зробіть так, щоб мені стало легше”, – розповідає Наталя Гаєвська. – А от тернополяни в основному цікавляться тим, як себе покращити, щоб стати щасливішим. “Мені щось бракує, хочу більше заробляти, покращити стосунки, позбутися залежності. Допоможіть мені стати кращим”.

Наталя Гаєвська зауважила, що тернополянам заважає “комплекс меншовартості”. Щороку він виражається гостріше. Зневіра, невдоволення, стрес – такі настрої тернополян, зауважує психолог.

– “Погана країна, погана влада. В нас нічого доброго не буде, тут нічого не “світить”. Такі розмови чути звідусіль, – каже психотерапевт. – Насправді такі настрої та відчуття дуже перебільшені. Тернополяни не мають причин журитися.

Якщо порівнювати життя в Україні з іншими дотаційними бідними провінціями Канади, у нас чимало “плюсів”.

– За кордоном багато живуть в орендованому житлі, або викуповують його роками, мають кредити. А ми, приїхавши із заробітків, можемо купити собі житло, – таке не під силу звичайному канадійцю, – продовжує Наталя Гаєвська. – Ми живемо в ілюзії та комплексах меншовартості. А в них навпаки культивується мислення: “Я живу в країні, куди приїздять емігранти. Вона найкраща. Це країна можливостей. Тут – добре”. Насправді не все так ідеально і там.

Речі, про які не говорять

Свою невпевненість, тривожність, невдоволення канадійці дуже ретельно приховують.

– Їм легше заробити на машину, поїхати у навколосвітню мандрівку, але важко поговорити з рідними про проблему. Обговорювати свої переживання, взаємостосунки з іншими там не прийнято, – аналізує психолог.

Також канадійці по-своєму трактують свободу слова.

– Є речі, про які не можна говорити, хоча на кожному кроці кричать про толерантність та свободу слова, – каже Наталя Гаєвська. – Треба фільтрувати, де ти і про що говориш. Не так сказав, пішли і “стукнули” у відповідні служби. Отож канадійці навчились стримувати власні емоції. У багатьох принцип: “Мене це не влаштовує, але я про це нікому не скажу”. Таке “закопування”” емоцій спричиняє психосоматичні захворювання.

– Рветься там, де тонко. Емоції, які не виражаєш, заковтуєш їх, направляються всередину, в хворобу, – пояснює психотерапевт. – Тому канадійці вибирають для себе відособлене життя, позицію ”мене це не цікавить, мені ніхто не потрібний”.

Проблема стосунків у канадійців – на першому місці

– Вони відчувають порожнечу. Розповідають, що ніби все є, а от стосунків нема взагалі і не було, – каже Наталя Гаєвська. – Самотність, депресії, тривожність, розлади з харчуванням (обжорство або анорексія). З такою психосоматикою приходять до мене. Розривають стосунки легко

У Канаді сильно нівелюються сімейні цінності. А тому до психологів вкрай рідко приходять з сімейними проблемами.

– Всього було у мене чотири випадки, коли прийшли парою, – пригадує психолог. – Якщо з’являються проблеми в стосунках, канадійці не шукають винних. Вони з легкістю розривають стосунки. “Я хочу, щоб мені було легко і просто. Він мені не підходить”, чую таке часто там. А от “наші” готові працювати над собою, коригувати і працювати над збереженням стосунків.

Анеля ПРОТАСЕВИЧ