– Давно про це думала. У кінці дев’яностих готувала конкурси краси. Писала сценарії, вчила дівчат ходити по сцені, домовлялася про спонсорів, вела конкурси. Мене завжди вабило щось красиве. Потім переїхала до Тернополя і так облишила усе.
Кажуть, якщо маєш якусь мрію, то всесвіт тобі допоможе. Без мрій жити не можна. Коли є ціль, то якось так пазли складаються, що все виходить.
Якось я проговорилася адміністратору стоматології, що хочу створити салон краси. І забула про це. А вона через якийсь час нагадала мені ту розмову. Потім нагадувала ще і ще. Мовляв, а чому ви це не робите, у вас усе вийде і так далі. От якби не вона, я б може і не рішилася. Вона мені трошки порозказувала, що і до чого, бо раніше працювала у тій сфері. І так я наважилася.
– Яких саме зірок?
– Анну Сєдакову, наприклад. Групу «Віагра» та інших. Вони працювали в Києві. До фотозйомок робили зіркам зачіски, макіяж. Це люди, які роблять свою справу на дуже хорошому рівні. Було, що я приходила без настрою і не вірила в цього стиліста. А він створив мені такий образ, що сподобалося. Ніколи не думала, що ця людина прийде колись до мене працювати.
– Ціни у тебе притомні?
– У мене дуже ласкаві ціни.
– Ласкаві?
– Я так і кажу. Ласкаві. Було таке, що ми довершуємо роботу, встає жінка й каже: «Я вам заплачу більше, бо мені дуже сподобалося. Я не прийшла за стрижкою по 60-70 гривень». Стараюся віддати гроші, а вона їх не бере. Клієнтка розуміє, що їй зробили якісну послугу. А є такі люди, які кажуть в кабінеті косметолога: «Я не хочу вставати з вашої кушетки». Приємно, що жінка у нас відпочила.
– Хто були першими клієнтами?
– Незнайомі люди, які побачили вивіску.
– Ще коли ми ремонтували приміщення, вони вже приходили і цікавилися, коли розпочнемо роботу. У нас якась взаємна симпатія виникла. Вони вже чекали відкриття. Сказала їм, з якого числа працюємо і вони прийшли у перший же день.
– Завдяки стоматології у мене добрий досвід в організації керування людьми. Навчилася, як спілкуватися з іншими, як збудувати той колектив, як його тримати. Це дуже нелегко в українських умовах. Люди приходять і кажуть, що хочуть на роботу, але зовсім не володіють професійними навичками. І ще й не хочуть вчитися. Деякі хочуть просто ходити на роботу. Це біда чи не усіх українців.
За радянських часів цілі покоління навчилися, що хтось має за них про все думати, а вони – аби вдома не сидіти, бо там чоловік щось заставить робити. Провітритися на роботу. Я з цим зіткнулася і розуміла, що якщо щось створювати, то треба брати на роботу тих, хто дійсно одержимий подібно до тебе. Тільки тоді може бути успіх, якщо ваші мрії і цілі співпадають. Але у всіх випадках – ризик величезний.
Маю чуття на людей. Як вперше зустрічаюся з людиною, я її відчуваю. Інтуїція мені дуже допомагає. З перших слів уже бачу, що за людина. Деколи буває, що на перший погляд хтось мені здається різким. Але нічого. Я бачу і те позитивне, і те негативне. Зважую, що мені потрібне, які саме якості і чи можу заради тих якостей витерпіти недоліки.
– Тому що знаю і люблю Італію. Мені подобається їх культура. Дуже затишно себе там почуваю. Подобається Моніка Белуччі, як героїня відомого фільму «Малена». Це така – жінка, жінка, жінка… Фільм – романтична драма.
– Таке враження, що салон краси – це твоє.
– Багато хто так говорить. Життя покаже… Я люблю людей. Люблю красивих жінок. Зрозумійте мене в адекватному плані. Будь-яка жінка є красивою, а українки – дуже красиві, але їм треба трошки дбати про себе. Вважаю, що некрасивих жінок взагалі не існує. Є тільки недоглянуті. Особливо нашим жінкам не вистачає тої уваги і догляду.
– Я не з тих. Інакше б не задумувалася про салон краси. Мені приємно бачити красу. Коли бачу доглянуту і гарну жінку, розумію, що вона щаслива і живе на повні груди. В усіх всіляко буває у житті, але красивим живеться трішки легше.
– Чому?
– Тому що краса відчиняє усі двері. Це, звичайно, суперечливо трішки. Знаєш, як фільм «Малена» закінчується? Жінці усе можуть пробачити, крім краси. Бажаю усім жінкам, щоби їм не пробачали лише красу. Краса – це найбільша зброя. Чим більше жінка має краси і харизми, тим більше її люблять. А щаслива жінка робить щасливими оточуючих.
– Так і є. Тому хто би що не говорив, але поки розгледять душу, то спершу звертають увагу на зовнішність. Хоча, буває, душа й розчаровує людей, але в перші хвилини ми сприймаємо людину візуально. Саме тому – дозволь собі бути гарною і в душі, і зовні.
Наталія ЛАЗУКА
Слідчі Тернопільського управління СБУ зібрали доказову базу на ще одну пособницю ворога, яка добровільно співпрацює…
Страх смерті в армії ніби легалізований, але такі розмови не популярні, їх стараються уникати. Зазвичай…
За процесуального керівництва Тернопільської обласної прокуратури викрито мешканця Тернопільщини, який ввозив з-за кордону транспортні засоби…
Чи можна «виїхати з мови», чому важливо зберігати внутрішній баланс і як змінилося обличчя тернополян…
Поки багато українських міст уже переглянули тарифи на проїзд, Тернопіль кілька років намагався втримувати їх…
Прокурори Бучацької окружної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно жителя Тернопільського району, обвинуваченого у…