Про що тернопільська журналістка дізналася на Донбасі

У Харкові відбувся четвертий  «Донбас Медіа Форум  2018». До цього  захід проводили у Києві, Маріуполі, Святогірську. Впродовж  років головним серед його заходів  є покращення контенту українських ЗМІ, що опосередковано впливає на рівень довіри до інформації та її джерел.  Темою  цьогорічного зібрання журналістів  були «Нові виклики та можливості, з якими стикаються регіональні ЗМІ».

Ця знакова медіа-подія зібрала більш 500 учасників з України та світу, серед яких були провідні медіа-експерти на представники національних та регіональних ЗМІ. Форум відкрили  згадкою про українського журналіста і письменника Станіслава Асєєва, який з червня 2017 року утримується в “МГБ ДНР” в Донецьку. Журналісти підписали лист-звернення до «Нормадської четвірки» з вимогою сприяти  звільненню Асєєва із полону.

Розвиток регіональних медіа та журналістські стандарти, свобода слова і думки, безпека і об’єктивність, мультимедійні спецпроекти, спосіб налагодження суспільного діалогу, як писати на екологічні теми, толерантність та недискримінація в роботі журналістів, рівність і громадянська позиція – ось далеко не всі теми обговорення.

В рамках Форуму відбулися 4 панельні дискусії, 20 майстер-класів, 5 публічних дискусій. Теми й напрямки дискусій були багатовекторні і тривали одночасно в різних залах. Мені навіть важко було визначитися, чому надати перевагу, бо  цікавили  букети тем. Для уяви читачів про діапазон обговорення на форумі  назву кілька: «Фейкові  новини: як не дати себе обдурити?», «Як розробити стратегічний план  запуску і розвитку медіа громад?», «Як відновити довіру мешканців  Донбасу до соціальних змін в країні та регіоні?», «Мова ворожнечі в ЗМІ: як не стати агентом-розповсюджувачем ненависті?» та багато інших.

На дискусійній панелі  «Від комунальних медіа до медіа громад. На шляху до розбудови осередків плюралізму думок в громадах та спільнотах» йшлося про те, як створити community-медіа, громадські платформи, міські громади в соціальних мережах , які безболісно замінять застарілі форми комунальних медіа. Так під час цього обговорення  секретар Наглядової ради  Національної суспільної телерадіокомпанії  Вадим Міський розповів, чого вдалося досягти  його команді  за рік реформування регіонального мовлення. За  результатами  моніторингу ГО “Детектор медіа” – 9 із 13 філій Суспільного вже отримали лого UA:, що вказує на повну відповідність журналістським стандартам при підготовці інформаційних матеріалів. Регіональні філії почали працювати синхронно із загальною інформаційною службою НСТУ. А кейси недотримання журналістських стандартів стають предметом внутрішніх дискусій у компанії.

– Я сподіваюсь, що Суспільне мовлення з часом стане взірцем роботи внутрішнього журналістського, скажімо так, самоврядування щодо дотримання журналістських стандартів, – сказав Вадим Міський.

Мені також цього дуже хочеться. Поки що   там  багато піни, яка, може,  втихомириться і викристалізує адекватне відтворення  подій і в регіонах, і в державі, визначить пріоритети між хуліганськими вихватками, садово-городніми порадами, аваріями різного ґатунку і сміхотерапією, від якої ведучим інколи аж щелепи зводить  та висвітленням воєнних подій в країні, проблем  примусово  змушених  міняти місце проживання, духовних та краєзнавчих  програм, створенням позитивного іміджу України і життєствердних  змін, які з потугами таки приживаються.

На дискусії «Як зберегти незалежність медіа у передвиборчій турбулентності?» обговорили інструменти зменшення тиску на ЗМІ під час політичних перегонів, співпрацю з міжнародними моніторинговими організаціями та освітні проекти. Гарячою стала панельна дискусія «Як відновити довіру мешканців Донбасу до ЗМІ?», на якій обговорювали актуальність дотримання принципів  і методів конфлікт-чутливої, миротворчої журналістики. Як підкреслив один із спікерів – перший заступник Голови Спеціальної моніторингової комісії ОБСЄ в Україні Олександр Хуг, існує сильне роздратування невідповідності інформації  потребам громадян, недружності на рівні вибору тем, лексики, фокусу висвітлення подій. Активно обговорювали споживання інформації, її джерела, а також  потреби, емоції, стереотипи, які впливають на сприйняття повідомлень .

Краудфандинг,  тобто громадське фінансування,  співпраця людей, які добровільно об’єднують свої гроші чи інші ресурси разом, як правило, через інтернет, аби підтримати зусилля інших людей або організацій щодо різних  завдань,  а також співпраця з бізнесом, розміщення реклами, гранти, передплати , абонентська плата – такі моделі фінансової стабільності для створення незалежного контенту пропонували на дискусійній панелі «Реалії фінансування ЗМІ та журналістської роботи». Серед більш як ста спікерів заходу – поважні і відомі в журналістиці люди: Андрій Куликов – голова правління ГО «Громадське Радіо», Тетяна Лебедєва – голова наглядової ради ПАТ НСТУ, Інна Кузнецова – головна редакторка Київського  бюро Радіо Свобода, Наталія Легачова – голова ГО «Детектор медіа»,  В’ячеслав  Петровський – відповідальний секретар журналу «Військо України» Міністерства  оборони України, викладачі та науковці  відділень і факультетів журналістики  багатьох вишів України.

Для обміну досвідом на Форум приїхало багато зарубіжних медіа-експертів. Директорка Балканської мережі журналістів –розслідувачів Марія Рістіч та експертка з будівництва миру у Боснії та Герцеговині Вельма Шаріч поділилися практичним досвідом, як можна зберегти незалежність у репортерській роботі при висвітленні конфлікту, фокусуючись на документах та відкритих джерелах. Вони відмітили, що журналісти мають документувати, а не засуджувати і заміняти собою прокурорів. Про довіру до ЗМІ  говорив Джон Роозенбейк – кандидат наук  з Кембріджського  університету. Він провів  цікаву гру та воркшоп – про створення фейкових новин. Незалежний журналіст, фотограф, член ГО «Institute for Statecraft» з Лондона Бен Робінсон  на майстер-класі  поділився власним досвідом про підсилення  історії  за рахунок фотографії. З 2014 до 2017  Бен працював на Сході України. Кіт Річбург, директор Центру журналістики та медіа Гонконгського університету, який працював у багатьох «гарячих» точках світу у якості кореспондента WP, застеріг колег від вживання необ’єктивної інформації, яка може призвести до негативних процесів у суспільстві.

Кажучи про місію Форуму організатор, глава Донецького інституту інформації Олексій Мацука порівняв його із «рятівною парасолькою, яка може захистити нас від небезпек і атак, які обрушуються ззовні і від нас самих. Журналістика здатна показати більше, ніж бачать люди, які не працюють в медіа». Панельні дискусії  стали джерелом нових знань.

Для мене цей форум  став чудовою можливістю  «поваритися»  в професійному середовищі,  яке стало не тільки місцем зустрічі з давніми і новими друзями-однодумцями,  а й майданчиком обговорення наболілого, відчуття  свіжих  думок  про роботу в нових умовах, про  те що і як писати, які теми порушувати. А головне, для кого писати, бо ж таки війна  розділила нас і , можливо, місія журналістів, як ніколи, лежить у площині об’єднання і довіри. Тому розглядаю його як і пошуки  точки взаємодії, як якісний освітній захід, що  сприяє виробленню єдиного формату подачі інформації в ЗМІ різних форм в різних населених пунктах, що  може стати запорукою  формування цілісної картини подій , стимулювати  краще розуміння того, що відбувається, збільшує рівень  довіри до українських ЗМІ.

Донбас Медіа Форум підійняв  на новий рівень важливі та дискусійні теми, тож захід став справді  масштабною єдиною (не пам’ятаю таких велелюдних журналістських зібрань, звітно-виборчі  з’їзди НСЖУ, самі знаєте ,які далекі від подібного програмного заходу) діалоговою платформою для професійних регіональних ЗМІ.  Звичайно, за два дні  не вирішити всі проблеми теперішньої  журналістики, тим більше, що вони накопичуються з року в рік. Формування довіри аудиторії, яка під час конфлікту на Донбасі, найбільше постраждала від активного використання найсучасніших методів агресивної пропаганди (мова ворожнечі, постправда та ін..), є довгим та кропітким процесом, який потребує довготривалої, системної та наполегливої роботи, для досягнення результатів якої потрібен час. Я переконана, що крупини досвіду, яким ділилися  знані в Україні і світі люди можуть вплинути на розвиток демократії, формування громадянського суспільства в країні.

Приємно вражена чіткою організацією  роботи такої кількості людей. За найвищим балом оцінила в анкеті  програму  Форуму,  інформаційне забезпечення, перекладацьку і волонтерску роботу, розселення і  забезпечення зручностей для учасників  заходу.

Форум відбувся завдяки підтримці Представництва ЄС в Україні, проекту «Свобода медіа в Україні», що впроваджується в межах спільної програми співробітництва Ради Європи та Європейського Союзу «Партнерство заради належного врядування», Посольства США в Україні, Посольства Швейцарської Конфедерації в Україні, Міністерства закородонних справ Німеччини, Міжнародного Фонду “Відродження”, проекту USAID «У-медіа» Internews.

Людмила ОСТРОВСЬКА