Чи любить себе жінка, можна зрозуміти лише тоді, коли вона роздягнеться, – вважає тернополянка Оксана Попович

– Є білизна, яку носять, а є білизна, яку знімають.Та, яку носять, більш практична. Може бути звичайною або з додатками мережива. Вже якщо на білизні є камінчики, стрази, то це – білизна, яку знімають, – каже власниця тернопільського магазину білизни Оксана Попович.

Пані Оксана в душі трохи психолог. Розуміє душу жінки. З досвідом зробила висновок – яку  жінка носить білизну, таке в неї і життя.

– Якщо жінки обмежують себе в гарній білизні, вони обмежують себе у всьому, – продовжує вона. – Від цього можуть бути тяжкі наслідки. Жінка, яка байдужа до білизни, не дозволяє собі розкішне мереживо, чогось собі шкодує, тоді і в житті так само у усе обмежене. Вона усе собі обрізає – і в побуті, і в їжі, і в догляді за собою, і в коханні. Взагалі у всьому. Найперше – треба любити себе. Впевнені жінки якраз люблять себе. Якщо жінка вибирає гарну білизну лише для себе, вона любить себе. Але для когось вдягати білизну – цікавіше.

Можна йти по вулиці в найдешевшому і найпростішому платтячку, можна бути без макіяжу, але якщо на жінці білизна, яка їй подобається, яка правильно все тримає, вона буде почувати себе королевою.

Оксану Попович на роботі вразив один випадок.

– До магазину прийшла одна знайома жінка, – продовжує. – Коли вона побачила стрінги, то впала в істерику. Почала – хто те носить, для кого вони шиють це, таке тільки самі проститутки носять. Взяла ті трусики в руки, розхвилювалася дуже. Я ледве їх забрала від неї. Мовляв, мені тільки щось зручне, лише без мережива. В горошок не можна, бо повнять. Тільки якісь однотонні. Сірі, бежеві, не яскраві. Але я була дуже здивована, коли увечері її чоловік прийшов до нас з іншою. Та собі вибирає щось таке гарне, мережане і в них все добре. Це ціла філософія. Справа не лише в білизні. Справа в тім, як жінка ставиться до себе.