У центрі міста тернополянам показали те, що колись люди вважали магією (фото)

У  Тернополі на Театральному майдані відбулася наукова подія року – 6-ті Наукові Пікніки, які організувало  Міністерство молоді та спорту України спільно з «Центром Науки Тернополя» при підтримці міської влади.

На цілий день майдан перетворився на лабораторію, автодром, роботомайстерню, студію для анімаційних фільмів і кіношколу, летовище дронів і безпілотників, ракетодром, місце роботи  вітряків і сонячних батарей… Понад 500 дослідів і експериментів. Боюся, що можу щось з наукових «витівок» не назвати, бо  з понад сорока наметів і столів ішла потужна атака пробних куль  винаходів молодих науковців, проб, майстер-класів і різноманітних дивовиж, в яких були задіяні  юні фізики, хіміки, медики і техніки. Цей захід тільки і можна проводити у форматі Пікніків просто неба. Уявляєте скільки витяжних шаф треба було б, щоб вивітрювалися інгредієнти  зухвалих, карколомних дослідів?!

А наука-таки навколо нас, цікава і захоплююча, доступна і зрозуміла. Щось можна відчути на смак, задіяти чуттєву практику, прослідкувати оком, можна і в руки взяти, самому зробити і відчути від цього насолоду.

Спочатку губишся, до якого імпровізованого намету підходити, бо відвідувачів багато, заступають столи, одночасно розпитують і намагаються повторити.

Ось  хіміки Тернопільської  ЗОШ №28 виробляють  пасту для слона, вона рине і рине з колби, в якій змішали перекис водню, йодистий калій і рідке мило. Якби слон захотів почистити зуби, то йому б вистачило з цієї колби…

Оригінально представлена на Пікніку Кіношкола, Кінокомісія, анімаційні студії – тернопільська «Руда Миша» і бережанська – «Равлик». Бажаючих навчали знімати мультфільми мобільним телефоном   на мальованому фоні зі штативу-картонної коробки. Творити анімаційні мультики на майстер-класі  вчив дітей розробник «Картонбоксу» Тарас Москаленко, наголошуючи що  для створення мультфільмів не потрібні складні сценарії, дзеркальні фотоапарати чи інша техніка. Достатньо коробки і мобільного телефону. Того дня на стендах Кіношколи знімали  кілька мультиків, бажаючі ліпили  із пластиліну дракончика та інших звірят, які рухалися  на моріжку.

– Це просто  маленьке диво своїми руками, – сказала керівник студії дитячої анімації «Руда Миша» Олена Мудра.

Незвичайне полум’я із зеленою облямівкою  показують майбутні фармацевти Тернопільського медичного університету, запалюючи  спирт етиловий з розчином борної і  сульфатної кислот. Захоплює також трансформатор Тесли й іграшковий автомобіль на інфрачервоному керуванні.

Олег Самура і  Тарас Кордиш науковці-екологи географічного факультету  Тернопільського педагогічного університету навчають робити аналіз  майонезу. Дуже просто: чайна ложка  продукту і кілька крапель йоду. Якщо лише колір йоду лишається в білій масі – якісний  майонез. Якщо він стає фіолетовим, синім, значить в ньому є генномодифікований крохмаль.  Майонез тернопільського виробника вони не перевіряли. Ви це можете зробити самі.

А ще науковці поділилися, як визначити якісний шоколад. Температура танення масла-какао 33 градуси. Отже, якісний шоколад відразу в долоні починає танути. А той, у якому немає цього смачного інгредієнта, а його замінник  – тьмяніє і лишається твердим.

Найбільше зацікавлених зібралося біля стендів  лабораторії екобіотехнологій і здоров’я  людини хіміко-біологічного факультету  Тернопільського педагогічного університету. Боднар Оксана розповідає   про доступність  природних методів для  очистки водойм за методом фіторемедіації. Це дешеві й екологічно привабливі технології для вилучення, деградації та фіксації забруднювачів. Зелені мікроорганізми і водорості вирощують у різних за величиною ємностях . У світовій практиці охорони навколишнього природного середовища давно активно використовують  економічно ефективні та екологічно безпечні технології очищення ґрунтів, які базуються на фізіологічній здатності рослин. Вчені підрахували, що вартість очищення ґрунту, водойми, забрудненого важкими металами, радіонуклідами, нафтою чи пестицидами за допомогою рослин, що використовують лише енергію сонця, становить тільки  5% від витрат на інші способи відновлення. Тому фіторемедіація є більш екологічно доцільним і дешевим методом відновлення ґрунтів порівняно з фізико-хімічними і технічними способами, навіть з урахуванням обмеженості часових ресурсів для досягнення кінцевої мети.

Процеси фіторемедіації базуються на здатності рослин акумулювати, деградувати, стабілізувати, трансформувати і випаровувати забруднювачі з великої кількості природних матриць, зокрема, ґрунту та води. Я так детально розшифровувала те, що сказали молоді тернопільські науковці, бо саме цим методом будуть очищати  наш ставок. За словами заступника голови міста Леоніда Бицюри  фіторемедіацію розпочнуть  у листопаді. Взагалі, головною темою цьогорічних Пікніків  стала вода і всі проблеми, зв’язані з нею. У лекторії  виступали науковці, які стурбовані   забрудненням, сповільненням течії великих річок і посиленим випаровуванням води, що призводить до змін клімату. Багато уваги приділили і технології очищення  Тернопільського ставу.

Юні хіміки Тернопільської ЗОШ№2 Марія Соломахіна і Вікторія Мазуренко  демонстрували досліди з «блукаючою водою», фруктовим кисілем, чарівним пульверизатором, використовуючи хімічні інгредієнти.

Дегустація води зібрала бажаючих біля наукового майданчика Галицького коледжу. Можна було скуштувати(може по-науковому це якось по-іншому кажуть) 6 зразків  води з різними домішками: трав’яним відваром, соком лимона, з цукром, сіллю, вітамінами…  Самому треба було  вгадати з чим напій  і одержати за участь в експерименті цукерку. Викладач хімії, активний учасник не тільки  тернопільських Наукових Пікніків, а й всеукраїнських та міжнародних, Ольга Спільніченко розповіла  про дослід з колообігом води в трилітровому герметично закритому слоїку.

Красуля деревовидна чудово 40 днів  там себе почуває, сама виділяє кисень, дихає, аж скло пітніє. Ольга Іванівна познайомила мене з семикласником гімназії «Гармонія» Галицького коледжу Владиславом Теразом, який успішно перевіряв електопровідність води.

З’ясовується,  дистильована – не дає можливості загорітися лампочці, а підсолена – таки-так.  А ще юний хімік-фізик показав, як працює котушка з дротом, яка генерує на відстані електричний заряд. Якби ця котушка була, як будинок, то  енергії вистачило б на все місто. А ще він мені демонстрував електроліз  води, розділяючи на  водень і кисень, високовольтну дугу, яка папір спалює…  Я все це слухала, відчуваючи, яка я далека від цього і як захоплено учень розповідає, переживає все це заново і вже вкотре, як йому це подобається, і розуміла, що цей захід – найпростіший, може трошки незвичний для нашого суспільства спосіб, показати, як можна популяризувати науку. Коли будь-хто з дітей чи дорослих, незалежно  від віку,  статі, статусу, оцінок , має можливість зробити якийсь цікавий тут експеримент – науковий, хімічний чи будь-який інший, показати такі речі, які в щоденному житті ми, можливо, не бачимо, не звертаємо уваги, не помічаємо, то це ж так добре. Ти, ніби далекий від науки, переконуєшся,  що  це не просто якісь там формули, розрахунки, математичні  чи фізичні терміни, це все життя, яке є навколо нас. Галицький коледж чи не з найбільшим науковим потенціалом  взяв участь у Пікніках.

Поки в Ольги Спільніченко була вільна хвилина, я поцікавилася  все ж історією цього заходу, бо знаю, що вчителька була коло витоків цієї ініціативи науковців і минулоріч  з командою побувала на ХХІ Наукових Пікніках у Польщі, цьогоріч вона також представлятиме Україну на міжнародному заході.

–  Особливість Наукових Пікніків полягає в тому, що відвідувачі не тільки бачать лабораторні досліди, але і можуть робити  їх самі, дізнаються про незвичайні властивості речовин, які щодня використовують у побуті. Наукові Пікніки вже багато років проводяться в Польщі. – розповідає Ольга Спільніченко. – Там їх організовує Центр науки Коперника і Польське радіо. Саме звідти і Україна  взяла формат і тепер  тісно співпрацюємо з польськими колегами. Вони розповідали, що  починали так, як ми — кілька наметів у центрі міста, а тепер це величезний фестиваль світового масштабу на стадіоні у Варшаві, скоріше навколо  стадіону.  Українська версія більш затишна.  Ми першими  у 2013 розпочали цей  науковий захід, потім він відбувся у семи містах України.

Христина Білінська  і Михайло Сиротюк стояли біля витоків цієї цікавої справи у Файному, привезли досвід  проведення і зараз цим заходом  опікуються разом з іншими організаторами. Пані Білінська координує всю організаційну і матеріальну платформу наукового свята. Нам пощастило, що зібралось багато людей, які люблять свою роботу і активно популяризують науку. Скажімо, у Варшаві 12 років проводили Пікніки, лише тоді з’явився Центр Коперніка. У нас після 5-х Пікніків з’явився Центр науки Тернополя.  Тепер вже зовсім очевидно, що суспільство повинно знати про  науку. Не лише про українську науку, а взагалі про основи світобудови. Люди, що знайомляться з науковим методом на Наукових Пікніках чи інших заходах, починають застосовувати його на практиці, приймати рішення логічно обґрунтовано. Такими людьми складніше маніпулювати.

– А самим науковцям, вчителям  що це дає…

– По-перше, суспільство знає про їх існування, знає, що вони класні, тому не можна буде легко і без наслідків, наприклад, припинити фінансування науки — обуриться суспільство. По друге, загальноосвічених людей буде тим більше, чим більше буде подібних заходів. А розумному суспільстві необхідна наука. Ще одне, діти і студенти після Наукових Пікніків починають любити науку, навчання. Частина з них потім піде працювати до тих науковців, які були учасниками Наукових Пікніків. І найголовніше — це комунікація. Ми знайомимося з новинками, юні науковці, щось переймають, придумують, вишукують чим один одного здивувати. Адже Наукові Пікніки це інтерактивні експерименти для усіх, хто бажає підвищувати свій освітній та науковий рівень. Метою Наукових Пікніків є популяризація науки серед молоді та розвиток новітньої наукової еліти в Україні.

Я ні хвилини не сумнівалася, що я серед новітньої наукової еліти. Практичної, думаючої, захопленої своєю справою, можливостями. Учень початкових класів  тримає пульт в руках і невеличкий іграшковий дрон віртуозно описує фігурки в повітрі.

– Це мій вихованець Єгор, – не без гордості каже новатор із Станції юних техніків Володимир Наконечний. –Учень досвідчений, сам зробив цю модель , бере участь у змаганнях на фігурній трасі. Діти долучаються до робототехніки. Це перспективний науковий напрямок, адже тепер дрони можна використовувати і для аерозйомок, і для розпилювання хімікатів над полями, з розвідувальною метою в умовах війни.

А про застосування новітніх технологій на практиці розповідає фахівець з агрохолдингу «Мрія» Вадим Новічков, демонструючи безпілотний літальний апарат «Скіф» українського виробництва , який дозволяє моніторити посіви рослин.

Увага! Літачок має 2 фотокамери, одна з них знімає не тільки у видимому режимі, а також у зближеному, мультиспектральному  ультрачервоному, що дає можливість індексувати  розвиток рослин і їх вегетацію. Дрони  з фото-, відеокамерами можуть зависати над місцем, детальніше  виконати роботу чи промоніторити проблемну ділянку.

Хто зна чи не візьмуть колись  на промисловий потік агродрон  винахідника  Петра Головатого. Це невеличкий  пристрій на трьох колесах, який за словами новатора, заміняє працю однієї людини. Хочеш підгорнути – замість переднього колеса ставиш лемеші, хочеш просапати, також є знаряддя-ножі.

Технік-науковець долучався до проведення робототурнірів  у Центрі науки Тернополя. Юні експериментатори з деталей складають за певний час  роботів і потім виконують запрограмовані завдання у своїх «вагових» групах, які діляться  за складністю  побудови виробу. Є більші  моделі, є менші з легодеталей.

У перспективності  робототехніки  та комп’ютерному програмуванні переконаний і учень третього курсу Галицького коледжу  Олег Мікула. Створювати програми, освоювати  «рухливі іграшки» – його хобі, яке має чудове майбутнє. Навколо нього діти зачудовані його павуком, зібраним із тисяч детальок, який розпускає лапи і повертається. Науковець з факультету електричної інженерії Тернопільського технічного університету демонструє переваги створеного  командою багатолопастевого вітряка, який працює і на невеликому вітрі, вдень і вночі, генеруючи струм.

Світ змінюють не  тільки політики чи керівники держав, його змінює, в першу чергу, потужний процес наукових відкриттів, впровадження в усі сфери  життя новацій, які народжуються в головах  молодих людей, яким під силу експериментувати, випробовувати  і досліджувати. Такий висновок я зробила , познайомившись  з учасниками  цього цікавого потрібного заходу.  Це ж так гарно, науковці – вчителі і учні –  провели  чудовий день  і заодно розповіли і показали всім зацікавленим  те, чим вони  займаються, розширивши рамки знань і гостей Пікніків. А також навчили батьків, які цього хотіли,  проводити захопливі розвиваючі заняття для дітей без будь-яких витрат, використовуючи тільки підручні матеріали.

У своїх «Дороговказах у майбутнє» незабутній Богдан Гаврилишин казав: «Мрійте та дійте»! Це і було червоною ниткою цього  фестивалю науки, найбільшої наукової події року в Тернополі.

 Людмила ОСТРОВСЬКА