Більше серед бомжів чоловіків. Чому, не знаю. Жінки швидше вмирають. Я шість років в Одесі бомжував, то там люди зимою вмирали, штабелями лежали. Не хочу навіть ворогові такого життя, як я маю. Але я повністю вільний.
Ігор Вольський каже, що більшість безхатьків зневірені у житті і в людях, проте він вірить у Бога.
– Молитися не вмію, але кажу: «Господи, прости грішного мене», – продовжує. – І все. Кожного дня. Чи біля церкви йду, чи просто так, кажу: «Господи, прости і сохрани». Бо я розумію, що все одно колись буду там, але де я буду там?
Знаю, що смерті не можна боятися, бо воно так, життя пройшло. Боюся смерті, бо не знаю, що буде потім. Ніхто не знає. Ми не знаємо, де ми були до нашого народження. Так само не знаємо, де будемо після смерті. І що таке життя вічне? В церкві говорять про вічне життя. Може це інша форма життя?
Бійці 4-го батальйону оперативного призначення «Сила Свободи», який входить до складу 4-ї бригади оперативного призначення…
Міська влада Тернополя оголосила про початок громадського обговорення першого розділу Дизайн-коду міста — «Вивіски». Це…
У суботу, 5 вересня, Тернопільський обласний центр служби крові працюватиме та прийматиме донорів. Долучитися до…
Упродовж І півріччя 2026 року населенням області сплачено за житлово-комунальні послуги 2086,4 млн.грн (102,5% нарахованих…
Господарський суд Тернопільської області задоволив позовні вимоги Теребовлянської окружної прокуратури в інтересах держави до комунального…
Міський голова Тернополя Сергій Надал передав бійцям батальйону безпілотних систем 110-ї окремої механізованої бригади імені…
