Більше серед бомжів чоловіків. Чому, не знаю. Жінки швидше вмирають. Я шість років в Одесі бомжував, то там люди зимою вмирали, штабелями лежали. Не хочу навіть ворогові такого життя, як я маю. Але я повністю вільний.
Ігор Вольський каже, що більшість безхатьків зневірені у житті і в людях, проте він вірить у Бога.
– Молитися не вмію, але кажу: «Господи, прости грішного мене», – продовжує. – І все. Кожного дня. Чи біля церкви йду, чи просто так, кажу: «Господи, прости і сохрани». Бо я розумію, що все одно колись буду там, але де я буду там?
Знаю, що смерті не можна боятися, бо воно так, життя пройшло. Боюся смерті, бо не знаю, що буде потім. Ніхто не знає. Ми не знаємо, де ми були до нашого народження. Так само не знаємо, де будемо після смерті. І що таке життя вічне? В церкві говорять про вічне життя. Може це інша форма життя?
Під Тернополем століттями існували підземелля, про які й досі ходять легенди. Історики підтверджують, що під…
Зоряні Казмірчук 18 років. Вона навчається на правового журналіста у Тернополі і працює баристою. Але…
На Тернопільщині затримано директора психоневрологічного будинку- інтернату, який, за даними слідства, систематично відправляв мешканців закладу…
Прокурори Бережанської окружної прокуратури заявили позов до недобросовісного місцевого забудовника, який ухилився від сплати пайової…
З липня перегляд тарифів на водопостачання та водовідведення став загальноукраїнською тенденцією. Причина однакова для всіх…
https://www.youtube.com/shorts/mzOJ5FcYHpI Фенікс, який нарешті злетів. Моя історія в "4.5.0". Коли вперше взяла до рук зброю,…
