Як у Тернополі можна заробити тисячу гривень, стоячи в черзі кілька годин

«Стою в черзі за гроші». Думаєте, це жарт? А от і ні. Пішла нині подавати документи на біометричний паспорт, а черга там вишикувалася, як то кажуть «кілометрова». Думала, стоятиму руський місяць. А ні. Ходить якась жіночка поміж людьми і тихенько так в напівголосу:

– Сто гривень і вже заходите.

– Тобто?

– Ну, я чергу зайняла.

І що думаєте? Зголосилося двоє хлопців. Через 20 хвилин вийшли щасливі.

– Пані! – гукаю тітоньку. – А ще місця є?

– Є, – каже. – Ходіть за мною.

Проводить в середину, дає талончик. Я їй 100 гривень.

Розпитала її, що то за сервіс такий, від установи чи як.

– Ні, – зізнається жінка. – Приходимо з чоловіком вранці, беремо 10 талонів і я їх до обіду продаю.

– І що люди звертаються?

– Оооо! Ще й як! Завжди знайдуться ті, хто поспішає. А я ж гроші за талон не плачу. А так і людям допомагаю. Ви думаєте, я одна тут така?

Я здогадалася, що то недурна схема. І певно, працівники того центру теж щось з того мають, бо ж зрозуміло, що одна й та ж людина щодня на документ не реєструється. Отак і працюють.

Воксана ШВАРЦ