Чому тернополянам варто пам’ятати, що вони люди, а не філологи

Почалосі… “Не з наступаючим, а з прийдешнім!”

Окремі люди-місіонери вирішили, що головним завданням на закінчення року є виправити кожного. Розумію, що всі ми прагнемо до чистоти мови, та інколи воно якось геть тупо виглядає….

Була нині на секонді. Знайшла два гарних светри, які можна поторочити. Вже не секрет, моя мама в’яже на фронт шкарпетки військовим, а я інколи постачаю їй нитки. Так от, на касі зустріла жінку, стояла попереду мене. Або вона безхатько, або п’є. Бо запах і зовнішній вигляд бажали кращого. Проте це не так важливо. Жінка теж вибрала якогось светра. На прилавок висипала копійки. Рахувала довго, проте необхідних 40 гривень не було.

Я вже подумала заплатити за неї, коли продавчиня раптом запропонувала “донесете”. Жінка подякувала і вже хотіла йти, але на прощання видала оте ” З наступаючим…”
Наступні 5 хвилин перетворилися у казна що. Продавчиня зверхньо і нетерпляче висвячувала бідну жінку за російську мову, сепаратизм і війну на сході країни. Та стояла, похиливши голову. Потім згорнула долонею гору копійок з прилавка:

– Знаєте, не треба мені того светра…

До чого я?

Було неприємно. Просто тупо. Не всі у нас філологи, та й філологи не балакають літературною. Хтось вміє виправити легко, підказати. Інші роблять з того таку трагедію! Знаю, зараз полетять в мене каміння, але давайте поважати один одного і повчати хоча б ввічливо. А ні, то викиньте зі свого лексикону ще й “окей”, ” тіпа”, “канєшно”, ” воопше”, “карочє” – саме так говорила та продавчиня.

У всякому разі, пам’ятай, що ти людина!

З Новим роком і Різдвом вас!

Наталія ЧЕРВАК