Про найгостріші проблеми суспільства тернополянин говорить з гумором і ще й віршами

– У житті не завжди кажу правду. Боюся ранити іншу людину. На роботі легше говорити правду. Добре, що на телебаченні є рубрика, у яку вкладаю душу. А за межами роботи інколи треба злукавити, щоби все було чітко і чудово. Проте дуже рідко застосовую такі методи. Це у крайніх випадках. – розповідає тернопільський тележурналіст Тарас Бурак. Він пише реалістичні вірші у жартівливій формі. Із колегами записує їх на відео. Транслюють під час передачі «Що робити» на каналі ТТБ.

– Ідею виносив давно. – розповідає Тарас. – З Романом Михальським викладали мої вірші на YouTube. Шукалили картинки до слів, озвучували музикою. Це були серйозні вірші і навіть трохи сопливі. Одного разу задумав отак зробити новини в стьобаному варіанті. Наприклад: «Вітаємо усіх, це хороші новини. У водоймі втопились чотири дитини. Шукали їх довго аж три водолази. Набралися в ставі якоїсь зарази». Виклали це в YouTube. Кілька таких випусків побачив наш колега Ігор Бенцал. Це його надихнуло внести якусь родзинку до своєї програми «Що робити». Сказав, що варто спробувати щось написати для передачі. Він постійно порушує різні критичні теми.

Уже вкінці, після важкої дискусії учасників передачі Ігор Бенцал дає мої вірші. Вони теж до теми, але в жартівливій формі. Це – окрема рубрика. Мені здається, що у жартах глядач якось легше сприймає. Про забудовників у Тернополі вірш писав, про журналістику, про Олександра Башту і поліцію.

Хронометраж відеовіршів – хвилина. Монтаж Олега Качуровського. Режисер – Людмила Пиріг. Псевдо Тараса Бурака – Правдоруб з народу.

– Якщо вже нести людям правду, то треба правдою рубати, а не просто говорити. – додає Тарас.

Журналіст Тарас Бурак – спостережливий і дуже обережний у спілкуванні. Правдоруб з народу – відчайдушний, безпосередній і простий. Постійно жестикулює.

– Я люблю руками помахати. – сміється Тарас. – Тому в кожному кадрі – характерний жест.

Тарас Бурак каже, що надзвичайно гостро відчуває чиюсь неправду. Він не бачить людей наскрізь, але бачить – багато.

– Обман дуже легко помітити. – говорить. – З виразу обличчя видно, з жестів. Навіть коли говориш по телефону, відчувається фальшива інтонація. Розумію, що співрозмовник каже неправду. Читаєш повідомлення в соціальній мережі і видно, що людина пише неправду. Це залежить від побудови речень. Якщо проаналізувати всі повідомлення, які прийшли від людини, легко вловити ноти обману. Я не психолог, але відчуваю людей. Мабуть, це ангел охоронець застерігає. Завжди знаю, коли мені щось недоговорюють або кажуть неправду. З тими людьми перестаю спілкуватися або спілкуюся з обережністю. Але хочеться вірити, що люди з мого оточення зі мною правдиві, бо я ні від кого правди не приховую.

Тарас вважає, що брехня теж має в собі частину правди.

– Не жорстока брехня, звісно. – пояснює. – Наприклад, коли трошки злукавити, то людина відчуває, що їй збрехали і вона сама доходить до тієї правди. Брехня стала поштовхом до істини.

Вірші Правдоруба з народу – тут.