Тернополянин розповів, як телефонував на дуже страшний номер

До Тернополя прийшла осінь. За вікном прохолодно. Вештатися містом не хочеться. А тепер, якщо не хочеться йти на вулицю, йдуть в Інтернет. І я пішов.

Лайкнувши у Фейсбуці усі повідомлення від друзів, знайомих і людей, яких я ніколи не бачив, але додав до свого списку, вирішив пошукати щось цікавеньке. А у пошукові системи сьогодні настільки добрі, що намагаються тобі одразу допомогти. Варто ввести кілька букв, як вони самі вирішують, що саме ти хочеш знайти. І таким чином я натрапив на рядок: «Що буде якщо подзвонити на номер 666». «А й справді, що». – подумав я. І вирішив спробувати.

Зрозуміло, що до дзвінка на такий номер потрібно ретельно підготуватися. Запалив Стрітенську свічку, поставив поруч слоїк зі свяченою водою і тричі натиснув на телефоні цифру «6».

– У вас недостатньо коштів, щоб здійснити цей дзвінок, – ощасливив мене приємний жіночий голос. Але я чоловік наполегливий, якщо вже задумав зателефонувати у якесь потойбіччя, то відсутність кількох гривень мене не зупинить. Поповнив рахунок і знову набираю той номер.

І знову жіночий голос, але вже чужинською, російською мовою: «Портал пісня у подарунок. Починаючи з 13-ї секунди вартість однієї секунди 10 гривень». Я одразу відклав телефон. Це таки символічно, що на номері «666» гроші з вас починають витягувати саме з 13-ї секунди.

Але я очікував, щонайменше, що замогильним голосом мене попередять, що жити залишилося якихось сім днів. А платити 10 гривень за секунду навіть номеру «666» я не готовий. Якщо ж хтось із тернополян хоче піти на такі витрати і довідатися, яку саме пісню і кому можна подарувати, то номер уже відомий.

А з іншого боку, навіть якщо нема чим зайнятися, то не варто займатися дурницями. Краще все ж піти прогулятися осіннім містом, нехай там вогко і падають каштани.

Марко КЛЕВЕЦЬ