Більше ста років жителі райцентру на Тернопільщині приходять сюди, щось купити чи продати

На рубежі XIX – ХХ Чортків назавжди змінив вигляд свого центру з провінційно-середньовічного на прогресивний європейського зразка, чому чимало посприяв прихід до влади на посаду бургомістра місцевого вихідця з престижною західною освітою Людвіга Носса. Так, саме з його ініціативи за сімнадцять років (1896 – 1914) світ побачили оновлений домініканський костел і облагороджена залізнична станція, розцвів польський культурний центр “Сокіл” і, звичайно ж, з новою силою забилось серце міста – ратуша. – пише портал Zabutki.ua

Саме адміністративний центр міста з його несистематизованою ринковою торгівлею (в рознос і прямо з землі) притьмом вимагав втручання з благоустрою з боку влади. Своєї частки уваги бургомістра-реформатора він дочекався у 1908 році, коли за західноєвропейської традиції на Ринковій площі звели будівлю ратуші в оточенні торгових рядів.

Однак, ідея об’єднання міської влади і торгівлі швидко зростаючого Чорткова під одним дахом виявилася не з кращих – вже через два десятиліття питання про розміщення адміністративних установ стало руба. Тому в найкоротші терміни (до 1930-ого року) двома кварталами південніше на місці зруйнованої десятиліттям раніше гміни побудували за блоковим проектом нову будівлю ратуші.

Торговельні ж ряди (перший ярус), переживши в ХХ сторіччі дві світові війни, не одноразову зміну підданства (австрійське, польське, російське, українське), заборону на приватну торгівлю від країни рад та чиновницьке свавілля перехідного періоду 1990-х, через сторіччя після свого будівництва продовжують справно служити Гермесу, привносячи живий струмінь в сонну млість стародавнього міста. Другий поверх споруди нині займають житлові приміщення.

Про минуле ж недовге адміністративне минуле будівлі на Ринковій вулиці нині нагадують лише вежа, яка є давнім символом незалежності міста, і швейцарський годинник виробництва Френкаля Готтеншафтена як нагадування про колишнє багатство і достаток чортківської землі.