Тернополянка пропонує дозволити жити циганам на цвинтарі

Ні… Ви тільки не подумайте, що мені дуже подобається негарна поведінка ромів у нашому місті. Знаєте, дорогі мої, я просто замислилася: ми так легко їх клянемо, лаємо поліцію, яка не дає їм ради, співчуваємо, врешті решт, їхнім дітям, які бачать неприпустимий спосіб життя і п’яну браваду своїх родичів.

Тернополяни з легкістю руки імператриці Катерини готові вислати їх автобусом на історичну батьківщину чи й куди подали, а дітлахів здати в притулки, і… А тут я дозволю собі спинитися і дати Вам поглянути на малих під іншим ракурсом. Коли одного разу поліція хотіла доправити малюка в притулок, то коли матір-циганка, хай яка вона не є, дізналася, де буде її дитина, то дико заголосила, наче її різанули ножем під ребро. Так, вони ходять цілим кодлом і сідають в маршрутки, серед здорових дітлахів-циганчат постійно знайдеться одне-два із нежиттю і вологим кашлем, від якого всі тернополяни будуть шарахатись, як від прокаженого.

А зараз згадайте, коли Ви, поспішаючи на роботу, здаєте свою дитину, яка вже починає кашляти чи в якої в розпалі соплі, бо Вам немає як сидіти з нею вдома? Може не Ви, але чи ж не бувало, що приводили свою цілком здорову дитину в групу, де вже чхало і кашляло троє дітей, а Ваша назавтра підхопить той самий вірус у цілком пристойному колективі.

Не можна так вирішувати цю проблему. Є діти, і є батьки. Циганські і «цивілізовані». І є влада міста. Розлучати дітей, навіть циган з батьками чи повносправними родичами, не можна. Навіть котенят шкодують. То може краще зразу топити і перших, і других?! Західна Україна славиться тим, що на кожних 200 метрів квадратних – своя церква. Добре. Це ж добре! Бо і нема у нас такого безпорядку, як на сході, певна, що церква робить свою справу! То ж чи можна сіяти так між собою злість і ненависть тільки через те, що ми з Вами не в силі вирішити проблему циган?

Може хай живуть собі, як жили, на цвинтарі… Я не знаю… Але не розлучайте дітей із батьками… Навіть у думках.

Валерія ДУМАНСЬКА