Нині мова піде про одне з таких – село Теребіж на Монастирищині. Коли я цікавився у монастириських краєзнавців про це село, вони знизували плечима, мовляв, вперше чуємо, а де воно було?
В адміністративному поділі Тернопільської області воно зазначене як село виведене з облікових даних у зв’язку з переселенням мешканців і належить до Вістрянської сільської ради.
Отже, на березі р. Дністер як з села Вістря у бік до села Діброва (обидва нині Монастириського району) було колись село Теребіж. Невідомо про першу згадку про це село. Є згадка про сусіднє село Вістря як Остра під 1437 роком. Хоча, за переказами, село Теребіж виникло ще у княжі часи. За іншими переказами, тут оселилися кілька сімей із Коропця після спалення містечка у 1672 року турецько-татарськими ордами. Перші поселенці “витеребили”, викорчували ліс і назвали цю територію “Теребіж” чи “Тербіж”. Ці слова походять від староруського “теребити”. За версією більшості вчених, таке ж походження назви столиці удільного князівства – Теребовль. Слово “теребити” і сьогодні є в активному словнику мешканців навколишніх сіл і означає “звільнити плід від лушпиння” (теребити кукурудзу, квасолю). До речі, на території Монастирищини і Бучаччини ця назва популярна і нині, зокрема у с. Межигір’я Монастириського району таку назву має ліс, з півдня до Русилова притулився ліс, який називають “Тербіж”, у сусідніх Скоморохах є поле “Тербіжі”, а в селі Костільники (всі села Бучацького району) – місцевість із назвою “Теребіж”.
У лютому 1952 році хутір Теребіж належав до Вістрянської сільської ради, де у 15 будинках проживало 58 осіб. У цей же час було прийнято рішення про виселення мешканців у східні області УРСР і довколишні села. Проте план не реалізували і в кінці 1950-х – хутір Теребіж, до якого приєднали інші хутори, отримав статус села.
У другій половині 1970-х за участю будівельників семи країн (СРСР, Польща, Чехословаччина, Болгарія, Угорщина, Румунія і НДР) споруджували магістральний газопровід «Союз» (Оренбург – Західний кордон СРСР), частина якого пролягала територією Тернопільської області. 10 квітня 1978 р. виконавчий комітет Монастириської районної ради депутатів трудящих звернувся до виконавчого комітету Тернопільської обласної ради народних депутатів із листом, в якому йшлося: «У зв’язку з будівництвом магістрального газопроводу «Оренбург-Західний кордон СРСР» жителі села Теребіж в організованому порядку переселені у навколишні села. А тому райком Компартії України і райвиконком просить зняти з обліку с. Теребіж».
Так не стало ще одного села на Тернопільщині.
Віктор Карпович.
Пальне дорожчає, електроенергія для підприємств зростає в ціні, а громадський транспорт по всій Україні опиняється…
Слідчі Тернопільського управління СБУ зібрали доказову базу на ще одну пособницю ворога, яка добровільно співпрацює…
Страх смерті в армії ніби легалізований, але такі розмови не популярні, їх стараються уникати. Зазвичай…
За процесуального керівництва Тернопільської обласної прокуратури викрито мешканця Тернопільщини, який ввозив з-за кордону транспортні засоби…
Чи можна «виїхати з мови», чому важливо зберігати внутрішній баланс і як змінилося обличчя тернополян…
Поки багато українських міст уже переглянули тарифи на проїзд, Тернопіль кілька років намагався втримувати їх…