Тернопіль – місто, у якому ніколи не буває ранкового похмілля

Тернопіль кльовий своєю пересічністю. Кожне велике місто унікальне і тому Тернопіль відрізняється від кожного великого міста.

Він – як еталон Абсолютної Звичайності, накритий скляним ковпаком у палаті мір та ваг.

У Тернополі кожен житель – абсолютно звичайна людина. Навіть якщо він може вдавати особливого, не потрапляйте на вудку його еґоцентризму – він звичайний.
Тим не менше у місті не відбувається нічого настільки значимого, щоб притлумити важливість кожної окремої людини. Кожен може стати героєм головних новин усіх таблоїдів Тернополя, просто попісявши десь в кущах посеред міста.

У нашому місті нема знаменитостей, а більшість концертів приїжджих зірок завершується оголошенням “Гроші за придбані квитки ви можете забрати у касі. перепрошуємо за незручності “.

Тернопіль може бути кінцевим пунктом реабілітації туристів, як гігантська деприваційна камера, у якій можна відпочити від вражень від інших міст. Всеукраїнська здравниця для нервових хвороб та надмірних вражень.

У Тернополі вас ніколи нічого не здивує, ввечері не болітиме голова від вуличної круговерті і не гудітимуть ноги від находжених кілометрів.

У Тернополі ніколи не буває ранкового похмілля – бо гарантовано нема ніяких святкувань учора ввечері.

Сьогодні точно таке саме як вчора і завтра буде ідентичним. Впевнено про своє майбутнє можна вести мову тільки зійшовши з потяга “Київ-Трускавець” і побачивши головний майдан міста стоячи у дверях залізничного вокзалу.

Це місто – наче добре обжита затишна кухня. Ставши однією ногою на Театральному майдані – іншою ви можете пройти по кругу усіх значимих місць – озеро, вокзал, притомні кав’ярні, парк.

Ніяких черг, фальшуватих обмінників валют, переповнених готелів. І не треба з розміреного кроку переходити на біг, заради бога.

Це місто – як мирний недільний післяобідній сон щасливої людини.

Втомились від кави, моря і пляжів, концертів, архітектурних вишуканостей, музеїв та виставок? Ласкаво просимо до Тернополя.

Володимир ГЕВКО