Гірка доля легендарних тернопільських магазинів (фото)

Подобається це комусь чи ні, але Тернопіль змінюється. Хтось нарікає на зменшення площі парків, а комусь до вподоби збільшення кількості супермаркетів.

Але є зміни, які відбуваються, якщо так можна сказати, на фізичному рівні, а на емоційному усе залишається без змін. Для прикладу – танк. Його давно уже нема на постаменті, та й від самого постаменту сліду не залишилося, а люди продовжують їхати до «танка». Причому навіть молодше покоління, яке вже того танка і не застало.

Або візьмімо літак, навколо якого зараз так багато суперечок. Навіть якщо його знімуть і на його місці поставлять щось інше, люди ще не один рік зустрічатимуться біля «літака».

А чи багато юних тернополян знають, чому зупинка називається «Маяк»? А тому, що був там колись поруч однойменний магазин спорттоварів. Нині там бар-піцерія «Маяк».

Якщо уже мова зайшла про магазини, то як не згадати «Бурячок». Чим тільки не торгували у тому приміщенні останніми роками, але все одно зупинка біля «Бурячка» і: «Ви не підкажете як пройти до Бурячка»?

Днями у Тернополі поміняв вивіску й асортимент ще один легендарний магазин – «Молоко». Тепер там «Eva». Але все одно тернополяни ще довго зустрічатимуться біля «Молока».

Не лише наші батьки, а й їхні батьки пам’ятають магазин «Хліб» по вулиці Гетьмана Сагайдачного. Тепер там торгують ювелірними прикрасами. Як на мене, у цьому є певна іронія долі. Днями автор став свідком ситуації, коли в одному з магазинів пенсіонери ледь не побилися, займаючи чергу за соціальним хлібом. І справді, при масовому зубожінні народу замість хлібного магазину відкрити ювелірний…

Але не хлібом єдиним. Хто з тернопільських меломанів, яким хоча б трішки за сорок, не згадає сьогодні магазин «Мелодія». Скільки там було залишено грошей в обмін на грамплатівки. А коли залізна завіса хоча і не впала, але трішки піднялася і на прилавках з’явилися «ABBA», «Boney M» і у це сьогодні навіть важко повірити – «Deep Purple» чи «Pink Floyd». Сьогодні там банк.

На початку 90-х у Тернополі масово закривалися книжкові магазини. Нині ситуація, на щастя, виправилася – відкрилося багато нових. Але справжні бібліофіли пам’ятають магазини «Кобзар» і «Букініст». На місці останнього тепер можна повечеряти за пристойні гроші. А перший – уже давно руїна і невідомо, що там з часом буде.

Зрозуміло, що цей список легендарних магазинів далеко не повний. Та й у кожного він свій. Через різні обставини автор чудово пам’ятає магазини на мікрорайоні «Дружба» – «Темп», «Дари ланів», «Тисяча дрібниць», «46»… Кожен читач може доповнити цей список.

Усі ці магазини не витримали конкуренції. Але попри те, багато з них залишилися у пам’яті тернополян. А деякі і справді стали невід’ємною частиною цього міста. Навіть коли магазину уже нема, люди їх пам’ятають. І продовжують виходити на зупинці «біля «Бурячка». І потрібен буде ще не один рік, щоб якийсь юнак призначив своїй пасії побачення біля «Єви», а не біля «Молока».

Марко КЛЕВЕЦЬ