Слухати унікальну музику для зцілення закликає тернопільська школярка

 

Тернопільська школярка Оксана Журак створила відео про одного з найдивовижніших піаністів сучасності, канадійця українського походження Любомира Мельника. Його музика про відновлення сил людської душі є справжніми ліками для душі, допомагає краще розкрити себе. До вашої уваги пропонуємо розповідь школярки, яка доповнить враження від переглянутого.

Любомир Мельник народився у 1948 році в Мюнхені в родині українських емігрантів. Незабаром після народження сина його сімʼя, рятуючись від переслідувань комуністичного режиму, переїхала до Канади, в місто Вінніпег. Вдома було фортепіано, і мама, зауваживши синове зацікавлення, навчила на ньому грати. Це – все: ніяких консерваторій чи професійних вчителів. Згодом майбутній музикант вивчав латину й філософію в Коледжі Святого Павла (провінція Манітоба). Закінчив аспірантуру в Університеті Куінс в Кінгстоні, також по спеціальності “Філософія”. Мабуть, тому духом Мельник скоріше філософ, аніж музикант. Вся його музика – це філософія і дисципліна.

Слава до українця прийшла після 60-ти років… До того майже все своє життя він був невизнаним. Виробити власний стиль допомогла робота в Паризькій опері, де він писав музику для хореографічних постановок. У цей час композитор розробив свою оригінальну концепцію “неперервної музики” (“continuous music”). Методику своєї гри він описав у книзі “Open Time: The Art Continuous Music” (Торонто, 1981). Вона побудована на швидких і складних нотних послідовностях. Мельник грає, майже не відриваючи ноги від педалі. Завдяки такій швидкості та техніці людське вухо чує музичний потік, але не може розрізнити ноти. Любомир вважає, що його музика має конкретне призначення: повернути людей до гармонії з самим собою, до радості та любові.

Самого музиканта музичні критики не раз називали “пророком фортепіаноˮ за унікальну мелодичність під час гри. Свого часу нову епоху гри на фортепіано розпочав Ференц Ліст. Він був першим, хто продемонстрував невідомі можливості інструменту. А потім виникла “безперервна музика”. Про себе український емігрант каже: “Я не виглядаю, як класичний піаніст. У людях ще живе той уславлений образ піаніста у смокінгу. Але “cont. music” – це про красу фортепіано. Мені в цьому випадку смокінг не потрібен”. Сам музикант називає свій стиль “Кунг-фу на роялі”. Техніка – майже як в бойових мистецтвах, побудована на поєднанні тіла і енергії. Як на мене, то це не лише майстерність бою… Це значно глибше, адже музика Любомира Мельника дає духовне зцілення усім, хто її чує, наповнює бажанням творити і перебувати в гармонії із самим собою.

У 1985 році Любомир Мельник встановлює два світових рекорди і стає найшвидшим піаністом в світі, зігравши 19 нот за секунду – це більше, ніж може сприйняти людське вухо. Йому ж належить рекорд у найбільшій кількості зіграних нот за годину – понад 97 тисяч. Звісно, записувати ноти його творів, річ дуже складна. На те, щоб записати його альбом Windmills, може піти все життя. За словами видатного піаніста, єдиною причиною, чому його пальці можуть грати так швидко, є те, що “continuous music” змінила його тіло. Так майстер з йоги може робити якісь речі, непояснювані розумом та наукою, завдяки тому, що йога змінила його дух і матерію. Піаніст навчає своїй музиці всіх бажаючих. Проте сумно констатує, що навряд чи встигне передати комусь свою техніку. Боїться, що “continuous music” помре разом з ним.

Композитор говорить українською і асоціює себе з Україною. Часто в музиці Любомир звертається до свого українського коріння. Так композиція “Poslaniye” написана на вірш Тараса Шевченка “І мертвим , і живим, і ненародженим …”. Мельник активно співпрацює з українськими музикантами: записи “Swallows” (1994), “Ukrainian Music For String Quartet” (2004), “Vocalizes and Antiphons” (2006) були зроблені за участю Львівського струнного квартету. Восени минулого року Любомир Мельник відвідав Україну. Своєю унікальністю його кілька концертів дуже схвилювали і здивували слухачів.

Також піаніст планує заснувати сучасний освітній центр в Україні, а саме – в Житомирі. Стати учнем Любомира зможе кожен охочий незалежно від віку. Цей геній сучасності хоче передати свій талант тим, хто розмовляє з ним однією мовою – тією, що несе в собі дух народу, спадщину предків.

На запитання, що поєднує його з Україною, Любомир відповідає: “Я українець. Українцем народився, українцем помру. І дуже важливо, щоб світ усвідомив, що якби я народився в будь-якій іншій країні, моєї музики б не існувало. Тільки українець може винайти таку музику”.

 Довідка: Оксана Журак навчається у Тернопільській загальноосвітній школі № 19. Вирішила підготувати свою історію та відео про Любомира Мельника для конкурсу від O.W.L. “Видатні українці Канади”, бо його музика припала їй душі. Як зізнається дівчина: “Я часто слухаю її перед сном. Сам композитор є позитивний, цікавий та творчий. А ще в мене є молодша сестра Антоніна, вона цілими днями грає на фортепіано і любить частенько імпровізувати. Тому фортепіанна музика мені близька. Люблю співати, тому щороку беру участь в благодійному шкільному фестивалі української пісні “Як у нас на Україні”. Два роки навчалася в дитячій хоровій школі “Зоринка”, де брала участь у вокальних конкурсах, а також вчилася грі на сопілці. Згодом пробувала себе у грі на саксофоні, фортепіано. Шість років поспіль навчаюся в дитячо-юнацькій спортивній школі “Екстрім”, фрістайл (могул). Цього року посіла друге місце в 1-ому і 2-ому етапах змагань “Шалені Бугри 2017”. А також 2-ге місце в Першості міста Тернополя з лижного фрістайлу серед старших дівчат, 2017”.

Наталі Волотовська

Відео Оксанки Журак за цим посиланням –