Як перейти дорогу в Тернополі і вижити

Треба віддати належне – проїжджа частина дороги у Тернополі і за його межами вчора була в межах мінімальної норми. Звучить, як масло масляне, але зате приємне. Та все ж без ложки дьогтю не обійшлося. На перехресті у селищі Велика Березовиця, якраз при повороті на Острів, вчора із самого ранку не працював світлофор. Точніше, спочатку я подумала, що його відключили через погодні умови, щоб не було заторів – ось він і блимає тепер помаранчевих оком.  Чому так вирішила, важко і сказати, адже місце дуже небезпечне. Якраз на повороті з Острова, коли машини набирають розгону, щоб підніматися догори, розташований пішохідний перехід.

Тож нам, вчорашнім пішоходам було боязко висовуватись із кучугур тротуару на проїжджу частину. Та виявилось, небезпека була в іншому місці. Ось назбиралося нас кілька бажаючих перейти дорогу, вже дійшли до її середини, а водій, що його ми бачили здалеку, навіть і не думає гальмувати. І ж не побіжимо, бо страшно посковзнутись. Уже на роздільній білій смузі зітхнули з полегкістю, у той час, як за нашими спинами на швидкості значно більшій за рекомендовані 40 за годину, промчав водій білої дев’ятки. Стало моторошно. У таких випадках мені байдуже, що може світлофор вимкнули спеціально для уникнення заторів на дорогах… Дзвінок 102. Зафіксували заявку про несправність приладу.

Коли добралась до центру, то виявилось, що по всій Руській і до стадіону – світлофори вимкнені. Як пояснили працівники, які розчищали дорогу, що це для уникнення аварійних ситуацій. Все зрозуміло. Отож, даремно потурбувала я службу «002».

І що ж?.. Через 4 години повертаюсь я в рідні «пенати», а світлофор у нас на Микулинецькій – таки працює! І таки приємно ж. Бо і дітей багато зі школи повертається, і старші люди, і мами з візочками. А водієві тої білої машини лиш хочу побажати, щоб не став заручником своєї зухвалості.

Валерія ДУМАНСЬКА