«Успіх переслідує щасливих жінок, а також мудрих», – голова райради Світлана Боднар

Вільним часом і нервами жертвує на роботі голова Збаразької районної ради Світлана Боднар. Проте вважає, що якби довелося вибирати між кар’єрою і сім’єю, вибрала би друге. Вона – щаслива жінка і мама двох синів.

Заміжжя гармонізує жінку. Жити з собою в гармонії – саме це головне, а як і з ким, то питання індивідуальне.

Для мене заміжжя ніколи не було на першому місці. Вийшла заміж дещо пізно, якщо міряти міркою наших батьків. Мені було 25 років. Хотіла спочатку вивчитися, здобути добру освіту, знайти роботу. Як планувала, так і зробила. Дочекалася своєї людини. Вийти заміж не так вже й складно, але сім’ю потрібно будувати, а це вже велика праця.  Підтримувати багаття у родинному вогнищі мусять двоє. Це теж потрібно добре розуміти, стаючи на весільний рушник.

Батьки мені давали право вибору і вчили відповідати за слова і дії. Фізично не карали. На мене більший вплив мали слова та інтонація, з якою їх говорили. Вважаю, що мене виховали правильно. Вчили, що треба буди людиною в першу чергу, а все інше – допоміжне.

Не хочу, щоб мої сини були матусиними синочками. Вимоглива до них і намагаюся вкласти їм у голову те, що вони чоловіки, мусять добре вчитися, щоб досягнути успіхів у житті, мусять допомагати батькам, дідусям і бабусям, не бути лінивими. Я їх дуже люблю і завжди про це їм кажу, обіймаю, цілую. Хочу бути другом своїм дітям, щоб вони не боялися мені казати про свої помилки, невдачі. Вони знають, що я їм прощу і вибачу все, але мені треба казати правду.

Політика знайшла мене сама. До 2015 року я жила поза політикою.  Завжди жартувала, що для мене ще партії не придумали.

Йти в політику мене спонукало  передусім бажання спробувати самій щось змінити в місті і районі. Як відомо, критикувати легше, ніж робити. Також надихнули люди, які кликали працювати разом. Це міський голова Збаража Роман Полікровський, начальник департаменту охорони здоров’я ОДА Володимир Богайчук і їхні колеги.

Проблеми в політиці такі ж, як і всюди. Бруд і чорний піар, кулуарщина, підлість і підступність. Багато політиків ідуть до своєї мети по «трупах» і їм байдуже, що буде після того. У мене загострене почуття справедливості. Дуже важко бути в політиці, некомфортно. Колись один чоловік сказав: «Світлано, раніше ти писала про людей і для людей, як журналіст, а тепер тобі доведеться гратися долями людей». Я відповіла, що не зможу так і ліпше зійду з такого шляху.

Я не була впевнена, що так багато людей готові віддати мені свій голос на місцевих виборах. З чотирьох тисяч голосуючих у Збаражі за мене проголосували майже дві з половиною тисячі жителів міста. Але цей результат, вважаю, спільна робота команди, з якою йшла на ці вибори. Відчуваю лише тягар відповідальності. Люди, які повірили мені, очікують реальних змін, доброї роботи. Виправдати довіру людей не так легко, адже інколи не все залежить від твого рішення і є низка об’єктивних та суб’єктивних причин, чому не можеш вирішити ту чи іншу проблему.

Успіх переслідує щасливих жінок, а також мудрих. Фізична привабливість допомагає, але не є вирішальною. Поняття краси для кожного своє, а природа, як відомо, не терпить одноманітності.

Чи виробилася якась звичка пов’язана із владою? Сама за собою такого не помітила. Але рідні кажуть, що більше авторитаризму в характері додалося.

У мене, здавалося б, непогана заробітна плата. Але як жінка, мама двох дітей і голова райради при теперішніх цінах комфортно почувати себе аж ніяк не можу. Зауважу, що ні премій, ні додаткових матеріальних допомог я не отримувала жодного разу. Мій заробіток – ставка у розмірі 3 800 гривень  плюс 50 відсотків надбавки за інтенсивність і 20 відсотків – за стаж у державній службі.

Ніколи не кажи ніколи. Я цілком згідна із цим висловом. Життя – кардіограма. Сьогодні ти на піку, а завтра можеш бути на дні. Тому якщо доведеться навіть робити чорну роботу, аби прогодувати родину, то робитиму її.

Перше моє місце роботи, з якого розпочався трудовий стаж, була Тернопільська державна телерадіокомпанія. Майже два роки працювала журналістом на ТТБ.  З 2004 року по 2011 рік працювала в обласній державній адміністрації у відділі зв’язків з громадськістю та ЗМІ. З червня 2011 року по липень 2015 року – редактор Збаразької районної комунальної газети «Народне слово». З липня по грудень 2015 року – заступник голови Збаразької райдержадміністрації. 27 листопада 2015 року обрана головою Збаразької районної ради.

Мрії збуваються – доведено життям. Нині  мрію, щоб діти були здоровими та щасливими і ми біля них. А все решта – наполеглива праця.

Наразі я занурилася у місцеве самоврядування. Набираюся досвіду. Інколи виникає бажання розвернутися на 180 градусів і піти, але, опанувавши емоції, розумію, що не час.

Не люблю брехунів, безвідповідальних і безпринципних людей. Дратує тупість і наглість. Найбільше ціную щирість, людяність, мудрість. Обов’язково – почуття гумору.

Адекватну критику сприймаю адекватно. Ображаюся на несправедливість.   Я з тих людей, які вміють визнавати свої помилки і вибачатися за них.

Людей, які мене не люблять, ігнорую. Злість і гнів нас руйнують із середини. Рятує почуття гумору.

Якщо жінка у сім’ї є сильною особистістю, вольова і напориста – нехай керує, веде бізнес. Вона іншою не буде, бо гени не обманеш.  Головне – самокритично ставитися обом із подружжя до себе. А жінці – не тиснути морально на чоловіка. Сила жінки в її слабкості.  У нас в родині головний чоловік, батько. Ми радимося і разом приймаємо рішення. Цінуємо один одного і не конкуруємо, хто мудріший, успішніший. Кожен з нас кращий в тому чи іншому і цей симбіоз, помножений на любов, тільки в плюс стосункам. Але не люблю говорити про стосунки, гроші, релігію.

Душевна гармонія – це внутрішній спокій і мир із своїм сумлінням. Щоб бути щасливим, потрібно цінувати кожну мить життя і дарувати щастя іншим.

Що для когось добро, для іншого, можливо, й зло. Все відносно.

Коли мене морально б’ють, тримаю удар. Падала і піднімалася не раз. Але це робило мене сильнішою. У відповідь ударів не завдавала ніколи. Життя навчило емоції приборкувати.

Наталя ЛАЗУКА