Колядників і посівальників у Тернополі з кожним роком стає менше

У соціальній мережі Фейсбук тернополяни діляться враженнями від зимових свят. Часто пишуть про те, що до них не заходять ні колядники, ні посівальники. Одні вважають, що це через кодові замки. Інші – що через наявність інтернету в домівках.

«Щось пішло не так. – пише на своїй сторінці у Фейсбуці радіожурналістка Ірина Моргун. – Лише один посівальник прийшов сьогодні. І колядників було менше, ніж зазвичай. Чи то діти повиростали на вулиці, чи вже не цікаво це їм? У сусідів взагалі ніхто не засіяв. Всім треба свята! Напевно, наступного року дам оголошення про свою дитину:” Посівальник на виклик. Дитя чемне, незлобливе. Щиро віншує ще й, за бажанням, попідмітає після себе”. Дорогі батьки та їхні діточки, не кремпуйтеся, колядуйте, сійте, щедруйте. Без вас і свято не свято.

Ірина Моргун пригадує своє дитинство. Каже, що раніше на свята в хаті не закривалися. В інтернеті тепер дітям комфортніше.

«До нас додому зранку прийшли два засівальники років 5-ти і 7-ми і на тому день минув. – коментує  тернополянин Юрій Кульпа. – Пригадую своє дитинство, то ми тільки чекали таких щедрих на заробітки днів. Колядували по десятках квартир, йшли в під’їзди та збивались із рахунку. Якщо ходили втрьох чи удвох, тоді сиділи і ділили повні кишені заробленого, копійок та паперових рублів. Кожен мав якусь мрію, наскладати собі на якусь класну, модну річ, тому й була мета. Одного року це був мототрек, в якому розкладалися доріжки і по них накатом і зі швидкістю ганяли мотоцикли, так він дорого коштував, і доводилось ще й в селі в гостях у родичів та у їх сусідів добряче “працювати”. Другий рік – магнітофон касетний “Весна-222”, третій – програвач на пластинки і купу фонограм з класичними хітами. Ось так ми заробляли вже з дитинства. Тепер своїх дітей не наженеш, хоча й не будемо на тім наполягати. Цей світ змінився і змінилося в ньому усе.