Чому дві тернополянки радять жінкам танцювати

Часто люди запитують себе: а що б мені змінити у своєму житті, чому новому навчитися, як покращити своє фізичне здоров’я та емоційне самопочуття? Дві героїні нашої розмови розкажуть, як це все вдалося їм з допомогою танцю — прояву душі через рухи тіла.

Дуфанець Христина, 26 років, тренер студії соціальних танців Social Dance Club

– Як і коли ти почала займатися танцями?

– Стихія танців манила мене з дитинства. Вдячна батькам, що розпізнали цю творчу грань і підтримали, записавши мене у танцювальний гурток. Правда, я там довго не протрималась, адже без належної підготовки мені було дуже важко у вже сформованому, зразковому дитячому колективі «народників». А через кілька років, не витримавши життя без танців, потрапила у школу, де навчали диско та хіп-хоп. Це був чудовий період: ми брали участь у чемпіонатах України та Європи, виступали із шоу-номерами, а також щороку організовували власні танцювальні концерти.

Потім я вступила в університет і присвятила себе навчанню. Рік минув без танців.  Тоді я вже чітко зрозуміла: моє життя неможливе без цього заняття. Зацікавилася прекрасним напрямком – східними танцями. Рекомендую їх, як чудовий інструмент для досягнення пластичності, жіночності та граційності.

Ще один напрям шалено захопив мене після перегляду шоу «Танцюють всі» – контемп. Певний період часу я пізнавала і цікавилась ним – він також залишив помітний слід у моєму житті.

– Які зміни у тілі та емоційному стані побачила у свій час після початку тренувань?

– Вже у перший місяць занять відчула, як й сліду не залишилось від моєї довготривалої депресії. З «мовчазного інтроверта» я перетворилась у відкриту до спілкування людину, яка більше не боїться оточуючих і від спілкування з ними отримує лише задоволення, а не стрес.  По-новому почала відчувати кожну частину свого тіла. Як з’ясувалось, у кожної людини в наслідок певних емоційних стресів чи переживань утворюються «м’язеві блоки», які обмежують можливості та функціональність тіла .

– Який шлях передував тому, що ти стала тренером?

– У 24 роки випадково потрапила в школу соціальних танців (прим. ред. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96), які полонили моє серце і розум. Для мене цей напрям був наче інша галактика – зовсім не схожий на усі попередні. Адже, в першу чергу, соціальні танці – це відпочинок, розслаблення і задоволення (а я ніколи не любила змагатись і танцювати заради оцінок, медалей чи нагород). По-друге, тут дуже доступно пояснили як працювати з власним тілом так, щоб це виглядало природно, естетично і зручно. Ну і найважливіше – це доброзичлива і позитивна атмосфера, в якій проходять усі тренування та вечірки.

Позаймавшись кілька місяців, я навіть не очікувала, що керівники студії запримітять у мені перспективного тренера і запропонують те, що згодом кардинально змінило моє життя. Довго вагалася, адже й дотепер вважаю, що тренерство – це дуже велика і серйозна відповідальність. Усе таки прийняла ствердне рішення і взялась за інтенсивний саморозвиток та навчання. Для тренера надважливо в першу чергу розвиватись самому і бути компетентним у тій інформації, якої навчатимеш інших. Також, дуже важливо ЛЮБИТИ ТЕ,ЧИМ ЗАЙМАЄШСЯ і ЗАЙМАТИСЬ ТИМ, ЩО любиш – лише тоді подача матеріалу йтиме від щирого серця і буде ефективною для учнів.

– Що найприємніше в роботі тренера?

– Бачити людей не просто танцюючими, а ще й радісними і щасливими .

– З якими запитами приходять на тренування?

– У світ соціальних танців приходять люди, які хочуть, в першу чергу, позитивних емоцій, дружнього спілкування та активного відпочинку. А оформлено все у форматі танцю. Чи не прекрасно це?

Бажаючі поринути в таке середовище хочуть навчитись базових кроків (а згодом й більш важчих та різноманітних комбінацій), щоб стати невід’ємною частиною танцювальних вечорів, фестивалів і подорожей. Основним посиланням соціальних танців є не спортивний інтерес, а задоволення від взаємодії в парі, від спілкування, від інтелігентного оточення. Бажаючим навчатись цьому напрямку потрібно в першу чергу налаштуватись на позитивну хвилю, захопити із собою посмішку, хороший настрій і уявити себе ЩАСЛИВОЮ людиною.

– Що потрібно, щоб навчитися танцювати?

– Соціальні танці доступні усім, незалежно від віку, статі, комплекції, статусу і т.д. Потрібне лише бажання, віра в себе. У вас неодмінно все вийде.

Ольга Олійник 34 роки, тренер спортивно-танцювальній студії “Jasmin”

– З дитинства мріяла займатись танцями, але батьки мені заборонили, тому що переживали за моє здоров’я. Я народилась із вивихами в тазостегнових суглобах обидвох ніг. Лікарі сказали, що це вроджена вада і не дали гарантії, що буду ходити. Але батьки поставили мене на ноги. Тому коли я хотіла записатись на гімнастику чи танці, мені пояснювали, що я не можу давати навантаження на ноги, тим більше сідати на шпагат.

У 8 класі я таки записалась на естрадні танці. Батьки не знали. Тоді був лише бальний та естрадний напрям.

 – Який шлях передував тому, що ти стала тренером?

– Вже після інституту почала займатись східними танцями. Спочатку просто для себе, як хобі. Тренувалася спочатку в Тернополі. Потім – в Києві. Саме там мене одну зі всієї групи вибрали для участі у конкурсі.

Тоді у Полтаві на своєму першому конкурсі я перше місце і загорілась бажанням розвиватися далі. Повернувшись до Тернополя, танцювала в складі ансамблю, перших і призових місць на конкурсах було вже багато. Мені стало нецікаво і захотілось віддавати накопичені знання й тренувати інших. Так почала свою тренерську діяльність. Спочатку це були лише східні танці. Нині це ще і lady dance (сукупність таких напрямків як стрип-пластика, go go, twerk, розтяжка).

– Які зміни у тілі та емоційному стані побачила у свій час після початку тренувань?

– Танці зробили мене щасливішою. Ще пам’ятаю, коли я лишень почала приходити на східні танці, одягала хусточку на стегна, поринала в атмосферу Сходу, забувала про всі проблеми і почувала себе східною Богинею… З’явилась упевненість у собі, сексуальність, а через це почала користуватись більшою увагою у протилежної статі.

Навіть зараз, буває, йду на заняття зі східних танців чи lady dance вже втомлена, або з поганим самопочуттям,  а в процесі все погане зникає – виходжу повна сил, енергії і з класним настроєм. Завдяки танцям тіло стало підтягнуте, підкачане, з’явилася талія, округлились стегна.

– Якого режиму харчування дотримуєшся сама та з яких продуктів радиш формувати раціон своїм учням?

– Стараюсь їсти менш калорійну їжу, більше овочів, фрукти бажано до 16 год. Якщо душа бажає м’яса, то краще обирати яловичину, а не свинину, або рибку. Їсти 5-6 раз в день, це 3 повноцінних прийоми їжі плюс 2-3 перекуси. Пити 2-3 літри води в день. Ні в якому разі не робити стрес для організму і не сідати на дієти. Просто обрати для себе харчування, яке буде комфортне і якого потрібно дотримуватись протягом життя.

– Що найцікавіше та найприємніше в роботі тренера?

– У спортивно-танцювальній студії “Jasmin” є такі напрямки як східні танці (для діток і дорослих), Lady dance ( це мікс стрип-пластики, розтяжки, го го, twerk) та фітнес (програма на схуднення, розтяжка). Раз в місяць я організовую семінар з крійя йоги, яку веде досвідчений йог, мандрівник Євген Сень. Цей напрямок спрямований на духовний розвиток, очищення. Найприємніше спостерігати зміни в учнях. Як в характері, поведінці так і в особистому житті.

– З якими запитами приходять клієнти на тренування?

– Із різними. Хтось хоче схуднути, хтось – знайти нових подруг і спілкування. Хтось позбутись скутості і сором’язливості. Є дівчата, яким подобається зніматись у роликах, фотографуватись в танцювальних костюмах, виступати. Були і такі, які приходили на індивідуальні заняття задля вивчення приватного танцю своєму коханому, а потім залишались на групових заняттях.

– Що потрібно для того, щоб навчитися танцювати?

– Бажання, в першу чергу. Як є бажання, то все можливо. І головне не вигадувати собі відмовки: генетика тіла не дозволяє, фігура не та, вік не той! У будь-якому віці все можливо. Головне – працювати над собою. Ви можете все, що може інша людина, адже ви – така ж людина.

Ще хотіла сказати про діток. Батьки часто віддають їх на гуртки, які розвивають інтелект, логіку і забувають, що дитина більшість дня проводить в сидячому положенні з горбатою спиною. Батьки, не забувайте про спорт. Для дівчаток від 4 років ми проводимо заняття зі східних танців, які є відмінною профілактикою сколіозу, також  розвивають жіночність, роблять поставу стрункою, розвивають артистизм.

Ірина СКОРОБОГАТА