У тернопільському пабі подавали м’яту під блюзовим соусом

Вештався минулої суботи Тернополем. Туди пішов, сюди сходив, там побував і у той напрямок нижні кінцівки мене завели. Находився так, що кінцівки оті перепочинку забагли. Аж тут впала в очі вивіска: «Шерлок&Бекон». А що – у ці осінні дні, коли все частіше гостями міста стають дощі і тумани, може бути заклад, який нагадує про Туманний Альбіон. І я таки туди зайшов. І не пошкодував.

Бо планував трішки перепочити і підкріпитися, а втрапив на вишукану культурну програму.

Не встиг ще офіціант прийняти замовлення, як зі сцен пролунало: «Доброго вечора, шановне панство». А далі почався справжній феєрверк гумору. І, зауважу, аж ніяк не англійського. Уже потім я дізнався, що мені пощастило потрапити на виступ квартету «М’ята» з програмою «Розвантаж мізки».

Ну і жарти, шановне панство, у цього квартету, скажу я вам. Тут і політика, тут і життя, і просто жарти ніби ні про що й водночас про все.

Не знаю. Як кому, а мені найбільше до смаку припали номери про закохані пари і школу верхової їзди. Настільки, що я навіть забув, що прийшов сюди потішити шлунок.

Коли ж хлопці взяли паузу і публіка отримала змогу хоч трішки дати животам відпочити від сміху, на сцену вийшов ще один сюрприз вечора – блюзовий дует. Дещо дивно було бачити у тернопільському пабі темношкірого вокаліста. Але одне здивування миттєво змінилося іншим – співає він просто чудово. Та і його акомпаніатор також не без хисту. І лунали зі сцени чудові блюзові композиції. Пізніше я довідався, що гітариста звати Макс Мартинюк, а ось вокаліст –

Тайво Олануіка родом з Нігерії.

До речі, він довів, що не лише чудово співає, а й не позбавлений почуття гумору. Заграючи з однією з місцевих панянок, він поцікавився чому її мама його не долюблює, адже одразу зрозуміло, що він не москаль.

У цього заходу був лише один недолік – він тривав всього годину. Виходячи з пабу, я спіймав себе на думці, що квартет «М’ята», з часом може стати конкурентом у царині гумору уже знаним місцевим гумористам з “VIP Тернопіль”. А може і не стати. Тому що ніколи не знаєш, яким боком повернеться життя. Ось я просто гуляв містом, а потрапив на чудовий концерт.

Марко КЛЕВЕЦЬ