Тернополянка власноруч виготовляє квіти, що обманюють навіть бджіл

Коли бачиш її квіти, складається враження, що вони щойно вирвані з клумби або пересаджені у новий горщик.

Наталя Швалюк уже багато років працює продавчинею в одному з продуктових магазинів на Східному масиві у Тернополі. Вперше квіти, які вона вміло виготовляє, я побачила саме там. Був, як і нині, лютневий день з морозом та снігом, а на прилавку стояли чарівні підсніжники. Так і хотілося до них доторкнутися, понюхати. Але Наталя, яка зловила мій погляд, зупинила короткою фразою: «Вони ручної роботи…» – пише видання “Свобода”.

Мисткиня каже, що раніше робила квітів набагато більше, тепер їй на це бракує і часу, і позитивних емоцій. Бо це і  творчість, і робота.

Має свою сторінку в інстаграмі та  фейсбуці, де часто їй пишуть, що хочуть придбати підсніжники, півонії, орхідеї, ромашки, троянди тощо.

– Днями, – розповідає Наталя Швалюк, – написала жінка з Запоріжжя, сказала, що купувала в мене підсніжники. Але офіс, де працювала, розбомбили, і вона залишилася без квітів, попросила виготовити букет знову. Наші люди непереможні, ця жінка має багато проблем, виховує двоє дітей, подумує про переїзд із Запоріжжя, а хоче моїх підсніжників…

Запитую, за що вона любить свої квіти? Наталя віджартовується:

– За те, що за ними не треба доглядати, поливати, хіба пил протирати.

– А скільки часу вимагає така робота?

– Букет можна робити і місяць, і навіть півроку. У мене вони не затримуються, якщо навіть для себе роблю. Маю вдома тільки букет з півоній, підсніжники в колбі і гілочку орхідеї. Днями продала вишневі півонії, підсніжники завтра б купили, але їх ще треба зробити. Хтось бере для коханої дівчини, для дружини, для мами, на ювілей чи день народження, для фотосесії… До Дня закоханих принесла 5 штук підсніжників у магазин, того ж дня їх купили.

А виготовлені вони з фоамірану. Це і не папір, і не тканина.
Тернополянка Наталя Швалюк каже, що на Тернопіллі тільки вона виготовляє квіти з фоамірану. Та й загалом в Україні таких майстринь дуже мало.

Фоаміран – тканина на зразок замші чи велюру. Купує вона його через інтернет.
У роботі жінка використовує праску, гарячим способом виготовляє пелюстки різнобарвних квітів. Використовує у роботі також масляні та олійні фарби, лаки, посипки, дріт.
Процес виготовлення таких квітів має деякі нюанси. Тому Наталя Швалюк постійно вчиться і вдосконалює свої навички. Окремі роботи інколи робить не лише з фоамірану, а й з ізолону (утеплювача).
– Перед тим, як виготовити квітку, я малюю її в уяві, – ділиться пані Наталя.

– Так само фантазую усю композицію. Якось побачила дерево з яблуневим цвітом. Захотіла й собі виготовити таке. З нього все й почалося. Я загорілася цією ідеєю, зайшла в інтернет, почала читати, навчатися. Тоді й не чула про фоаміран. Замовила матеріал і виготовила чудове півметрове деревце яблуні.
Відтоді у її колекції з’явилися ще й тюльпани, нарциси, а також дерева – бонсай, сакура, абрикос, різні вазони.

Загалом майстриня виготовила кілька сотень квіткових робіт. А ще вона створює прикраси, защіпки до волосся,  віночки, брошки, кольє, браслети, обручі, вироби до першого причастя, для наречених і дружок, може оформити весільні бокали, композиції, створити оригінальні світильники.
Усіх зачаровують квіти, виплекані руками пані Наталі. Майстриня  каже, що це ювелірна робота, а її вироби – ексклюзивні. Тому, вважає, й користуються попитом, викликають захоплення. А може тому, що людина, що створила їх, вкладає в них душу?..

Галина ВАНДЗЕЛЯК