Ця велелюдна подія, за словами організаторів, сприяє взаєморозумінню між народами, культурному обміну та налагодженню контактів між різними спільнотами, дає можливість нідерландцям та іншим мешканцям Гааги познайомитися з різноманіттям культур світу. «Український павільйон, який назвали «Українське село», мав на меті ще й благодійну функцію – збір коштів для допомоги ЗСУ»- сказала президентка Фундації «Українці в Нідерландах» Віра Зван.
За роки безпрецедентно жорстокої війни росії проти України фундація сфокусувала свою діяльність на зборі коштів та направленні їх для надання необхідної допомоги. А це мільйони євро і мільйони кілограмів гуманітарних вантажів. «Найсвіжіший наш збір пішов на закупку 85 турнікетів, які ми відправили до 3-ї штурмової та 17-ї механізованої бригад.
Кожен донат перетворився на шанс вижити для наших воїнів. Тільки разом ми робимо неможливе можливим і не зупиняємося. Кошти та товари, які пожертвували і жертвують наші діаспоряни, небайдужі нідерландці та наші інтернаціональні друзі, відіграють важливу роль, адже рятують життя багатьох людей в Україні, – сказала координаторка Гаагського осередку, членкиня правління фундації «Українці в Нідерландах», очільниця товариства «Волонтери Нідерландів» (Волонтери_NL), Людмила Лісовська, яка на цьому Фестивалі культур відповідала за логістику і організаційні питання.
Складаючи програму Фестивалю культур, ми завжди на чомусь робили наголос. Скажімо, королем нашого стенду – намету був одного року борщ, ще якось деруни, голубці, сало роздавали всім бажаючим, ще раз були головними вареники, яких ми наробили понад три тисячі і черга стояла до останнього вареника, – розповідає пані Людмила. – За ці роки дуже змінилася орендна палата за місце на цьому глобусі культур. Якщо на початках було кілька сот євро, то цьогоріч треба було за участь заплатити 6 тисяч євро. Але і при такій дорожнечі, ми беремо участь, бо це шанс нагадати про Україну і показати яка вона смачна, розмаїта, з тисячолітньою культурою приготування і споживання традиційних страв, серед яких є і включені ЮНЕСКО до нематеріальної спадщини людства, як наш борщ.
Цього року ми сфокусувалися на автентичній кулінарії і перенесли частинку України в саме серце Гааги. Адже популяризація культури і в будуванні такого мосту між Україною і Європою, щоб європейці розуміли, що українська їжа найсмачніша, українські бренди найкращі. Саме вони і створили автентичну атмосферу українського села, представляючи нашу неймовірну національну спадщину в кулінарному мистецтві.
Гостей пригощали варениками від фірми, яку ми знаємо, як «Галя балувана», тут вона називається -«Vesela Pani».
Був борщ з пампушками, голубці від українського ресторану Гронінген Ukraine Food, плов, чебуреки, кримська медова пахлава, випічка від Lila bakery Rotterdam, канапки з салом, тарань з Одеси, мед з Карпат, українські цукерки та печиво, домашні яйця і сир, яблука з України, сало свіже, печене, копчене, ковбаска домашня, розмальовані пряники та ще багато інших смаколиків.
Ми віримо: смак може зберегти те, що іноді важко передати словами. І поділитися ним – значить дати відчути, що дім завжди з тобою, навіть коли він далеко.
Популярністю користувалося українське вино, пиво, наливки та настоянки- медова, вишнева, смородинова, перцева. Шкода, що за умовами фестивалю – обумовлений градус напоїв і гості не могли скуштувати нашої Козацької Ради чи Хортиці. Але національні строї наших продавчинь та учасників свята, блакитно-жовті кольори, українські пісні, гра нашого невтомного баяніста Степана Вербицького, який дарував атмосферу свята впродовж усього фестивалю, давали розуміння, що Україна таки в центрі світу»,- сказала пані Людмила.
«Це для нас велика честь і водночас велика відповідальність — показати красу й силу української культури у серці міжнародної спільноти. Зараз у світі вже набагато більше знають про українців, ніж це було до 2022 року. Але поза цим ще потрібно відкривати більше сенсів про Україну, які роблять її сильнішою,- резюмувала Віра Зан.
На фестивалі зібрали 11 тисяч євро. Чистий прибуток буде спрямований на благодійність, для захисту нашої неньки.
Людмила ОСТРОВСЬКА, Гаага. Нідерлданди.
Страх смерті в армії ніби легалізований, але такі розмови не популярні, їх стараються уникати. Зазвичай…
За процесуального керівництва Тернопільської обласної прокуратури викрито мешканця Тернопільщини, який ввозив з-за кордону транспортні засоби…
Чи можна «виїхати з мови», чому важливо зберігати внутрішній баланс і як змінилося обличчя тернополян…
Поки багато українських міст уже переглянули тарифи на проїзд, Тернопіль кілька років намагався втримувати їх…
Прокурори Бучацької окружної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно жителя Тернопільського району, обвинуваченого у…
З 8 по 14 червня у Тернопільському обласному центрі служби крові триватиме Тиждень донорства, присвячений…