Рідкісну червонокнижну сову побачили у лісі на Тернопільщині

Птах потрапив у об’єктив Арсена Капустинського.

Про цікаву зустріч розповіли на сторінці природного заповідника.

Сова довгохвоста (Strix uralensis)- представник родини Совові, птах великих розмірів, світло-сірого забарвлення з довгим клиноподібним смугастим хвостом і широкими крилами без темних плям на згинах. Коли він сидить, хвіст виступає далеко за кінці складених крил. Має великі чорні очі, жовтий дзьоб. Довжина тіла – 50 – 60 см, маса – 700 – 1000 г. Самки більші за самців, але забарвлення в тих і інших однакове. Розмах крил становить 105 – 120 сантиметрів, на льоту довгохвоста сова справляє враження дуже великого птаха.

Основна їжа довгохвостої сови – мишоподібні гризуни, проте може харчуватися іншими видами тваринам дещо більших розмірів.

Політ довгохвостої сови – легкий, безшумний, з плавними помахами крил, дуже маневровий. Крізь густу крону ця велика сова може пролетіти навдивовижу швидко, різко повертаючи в повітрі, при цьому не зачепивши жодної гілочки. Вдень птахи нерухомо сидять на гілках біля стовбура, і досить близько підпускають до себе людину.

Причинами зміни чисельності є: незаконне знищення у сезон полювання, вирубування старих лісових масивів, а також залежить від інтенсивності розмноження мишоподібних гризунів.

Для збереження виду необхідні: сувора охорона старих лісів, збереження дуплистих дерев, попередження браконьєрського відстрілу мисливцями, обмеження фактору неспокою з боку людини в гніздовий період. Сова довгохвоста охороняється Червоною книгою України, Бернською конвенцією (Додаток ІІ) та конвенцією CITIES (Додаток ІІ).

Фото Арсена Капустинського