Писала пензликом розміром в одну волосину – Наталія Кушнір створила найменшу ікону

Київ. Національний музей «Софія Київська». Є новий рекорд України! Це найменша  в Україні ікона ручної роботи «Спас нерукотворний»,  рідкісний витвір з розміром зображення лику 4 мм на 5,5 мм. Авторка цього дива – київська художниця Наталія Кушнір – членкиня Національної Спілки іконописців України, неодноразова учасниця і переможниця всеукраїнських та міжнародних художніх виставок та конкурсів.

Наші читачі стали одними із перших, хто привітав Наталію зі званням рекордсменки України. Подякувавши, мисткиня  розповіла про пошуки себе в царині іконопису, про свою найменшу ікону, яка поповнила скарбницю  українських рекордів та благодійну участь у виставках.

Наталія завжди  захоплювалася малюванням, навчалася в дитячій художній школі. Закінчила Київський національний університет технологій та дизайну  за фахом інженера швейного виробництва. У її творчому доробку є  колекції одягу. Але переважили в житті живописні полотна.

Спочатку  були  картини в різних техніках і різної  тематики: натюрморти, пейзажі, портрети. Навчалась у різних київських художніх школах та студіях. Брала участь у багатьох колективних виставках з 2015 року. У  2018-ому  році  вчилася на  курсі «Візантійський іконопис» та рік пропрацювала у одній з іконописних майстерень  Києва, стала членом Національної спілки Іконописців України.

Чому саме іконопис? Наталія, шукаючи відповідь, згадує історії, які її вели життєвою стежкою  до цього виду мистецтва.

– Першою моєю професійною роботою  для храму  була ікона  «Святої  Катерини». Близька мені людина  нездужала і в її уяві,  ніби в поміч, до неї з’являлася  померла мама, яку звали Катериною. А після  одужання від тяжкої хвороби, вона мене попросила для храму намалювати ікону цієї святої. А оскільки й мою маму звали Катериною, то я тим паче зрозуміла, що маю обов’язково це зробити.

А ще була трагедія в сім’ї, коли брат потрапив у аварію і лікарі казали, що життя його тільки в руках Бога. Тоді я зрозуміла, що саме надія людини й надає сили вірити у краще й діяти. Ікона ж у християнстві  є одним з,так би мовити, атрибутів для  підкріплення людської віри. Так ікона увійшла у моє життя і стала моєю розмовою до Бога. А в сьогоднішніх реаліях іконопис є  заспокійливим, як молитва. Так я  почала розвиватись   професійно у цьому  напрямку, використовуючи  старовину  техніку жовткової  темпери й паралельно вивчала  різноманітні техніки  оздоблення, в тому числі техніки золоченням.

Ікони пишу   різних розмірів та у різних стилях. Саме маленькі розміри   мене більше захоплюють, адже неабияку  майстерність треба мати,  щоб у маленьке око поставити блік на потрібному місці. Зрештою, і в невеликих розмірах можна  помістити «весь світ».Та й дома зберігати невеликих розмірів іконки  для мене зручніше.

У Наталії Кушнір уже кілька сотень рукописних ікон.

– На початку 2022-го року   я  брала   участь в одному із всеукраїнських конкурсів декоративного-ужиткового та образотворчого  мистецтва й моя невеличка писана ікона Пресвятої Богородиці  «Нев’янучий цвіт» отримала Гран-Прі, це й було поштовхом  до пошуку  шляхів розвитку, віри в себе  і  передумовою написання мініатюри  «Спас нерукотворний», – каже художниця.  Я прошу розповісти про роботу, яка стала надбанням рекордів  України.

За словами Наталії, ікона  написана пензликом розміром в одну волосину на мініатюрному диску з натурального перламутру діаметром 19 мм.

Це письмо  стало можливим завдяки восьмикратній лупі.  Робота виконана  полівінілацетатною фарбою, а німб – жовтковою темперою (суміш жовткової емульсії з перетертим золотим пігментом).

Наталія уточнює, що ікона «Спас нерукотворний» – це одне з найперших біблійних зображень. За християнськими віруваннями вважається, що вона була створена не руками іконописця, а відобразилася на тканині внаслідок дотику до обличчя Ісуса Христа. Спас нерукотворний вважається символом перемоги життя над смертю.

– У складний час війни, дуже важливо підсилювати нашу віру в перемогу світла,- каже Наталія.

Мисткиня була учасницею  встановлення колективного Світового Рекорду благодійного проекту INSHE ART-УКРАІНА 2021, зареєстрованого в міжнародному реєстрі Рекордів. А потім була учасницею  першої в історії України виставки  «100+ робіт учасників Рекорду в єдиному форматі 100×100». Звідти  картини потім передали   різним благодійним установам.

У  роки великої війни  одна з робіт Наталі Кушнір брала участь у благодійному аукціоні на підтримку поліативного центру для інвалідів в Івано-франківську. Її роботи експонувалися в  Інституті проблем сучасного мистецтва на  благодійній  виставці-зборі «індивідуальна мінливість». Там всі роботи можна було  купити, а виручені  кошти пішли  на автівку.

Збір організовувала  мистецька  ініціатива  «беззвучно до глухоти»  для бойового підрозділу у складі бригади швидкого реагування Національної гвардії України «Рубіж», який працює на східному напрямку.

– На виставці «Незламні квіти» в уславленій галереї «Митець» Київської  організації національної спілки художників України серед картин ста шести художників була і моя робота «Коли янгол дарує квіти». Виставка була присвячена тим, хто захищає на полі бою Україну. Всі роботи були створені в дні повномасштабної війни.

На вернісажі ми  продавали  листівки, на яких зображені квіти. Усі кошти з продажу пішли  на допомогу ЗСУ.

Вони по Києву – бомбами, дронами та ракетами, а ми по них – акварелями, на яких зображені дивовижні квіти. Саме квітам, іконам  ми можемо довірити  свою надію на якнайшвидше повернення миру, на нашу перемогу, бо  рано чи пізно війну змінить порядок природи, після зими настає літо, а темряву обов’язково  переможе світло.

Людмила ОСТРОВСЬКА