Верховний Суд залишив без змін вирок жителю Кременця, засудженому за розбійний напад і нанесення тяжких тілесних ушкоджень власнику сауни, – повідомляє пресслужба Тернопільського апеляційного суду.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув касаційні скарги засудженого Тараса Ч. та його захисниці на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 20 березня 2020 року й ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 6 жовтня 2020 року.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 20 березня 2020 року раніше неодноразово судимого Тараса Ч. визнано винним за ч.2 ст. 121 (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого), ч.4 ст. 187 КК України (розбій, тобто, напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, із проникненням у інше приміщення та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень) і призначено покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.
Згідно з цим вироком, пізно ввечері, 18 лютого 2017 року, неодноразово судимий 23-річний Тарас Ч., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаючи, що 53-річний К. самотньо проживає у сауні м. Кременець й реалізовує спиртові суміші, через незачинені двері проник до приміщення та завдав потерпілому численні удари кулаками та ногами в голову та різні частини тіла, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких той під ранок помер.
Скориставшись тим, що К. припинив чинити опір, засуджений відкрито заволодів його мобільним телефоном “Нокіа 2700”, господарською сумкою і 12 л спиртової суміші, спричинивши йому 678 грн матеріальної шкоди.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 6 жовтня 2020 року зазначений вирок залишено без змін, а апеляційну скаргу Тараса Ч. без задоволення.
Не погодившись із рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, засуджений і його захисниця подали касаційні скарги, в яких, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, просили вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
За результатом розгляду касаційної скарги Верховний Суд прийшов до висновку, що суди нижчих інстанцій дотримались вимог статей 10, 22 КПК України та врахували практику Європейського суду з прав людини, створивши всім учасникам процесу необхідні умови для виконання ними своїх процесуальних обов’язків і здійснення наданих законом прав. Наведені у касаційній скарзі доводи є аналогічними доводам апеляційної скарги, які були належно перевірені й спростовані апеляційний судом через необґрунтованість та безпідставність.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд вирок Тернопільського міськрайонного суду та ухвалу Тернопільського апеляційного суду стосовно Тараса Ч. залишив без зміни, а касаційні скарги – без задоволення.
Довідково: санкція ч.2 ст. 121 КК України передбачає від 7 до 10 років позбавлення волі строком, ч.4 ст. 187 КК України — від 8 до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.