Тернополянка дізналася, чому учасники бойових дій і внутрішньо переміщені особи звертаються до адвокатів

У Краматорську відбувся Всеукраїнський престур «Надання правової допомоги учасникам бойових дій та внутрішньо переміщеним особам», який для журналістів регіональних засобів масової інформації організував Координаційний центр з надання правової допомоги за підтримки «Української ініціативи громадської довіри» (UCBI).

Програма престуру була просвітницькою, насиченою і цікавою. Ключовими словами для мене в цьому заході стали слова – «допомагаємо людям незахищених категорій, які зіткнулися з несправедливістю, а найняти адвоката не можуть. Безоплатна правова допомога інструмент соціальної справедливості. Про неї повинні знати всі»».

Виконуючий обов’язки директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов сказав, що безоплатна правова допомога – це структура, яка допомагає людині отримати доступ до правосуддя, до того ж не лише шляхом надання юридичних послуг, супроводу розгляду справи в суді, складання певних процесуальних документів, а й можливістю використати шанс вирішувати свої системні, а не точкові питання.

Чому провідним став досвід роботи правників саме цього регіону? Тому що з облікованих понад 1,4 млн внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської областей та АР Крим, понад 500 тис. оселилися на Донеччині. Оскільки кількість переселенців найбільша у Донецькій області, то й досвід вирішення юридичних проблем цієї категорії громадян — у фахівців системи безоплатної правової допомоги Донеччини.

У Донецькій області працюють 23 центри та бюро правової допомоги. Починаючи з 2017 року, фахівці системи БПД Донеччини прийняли понад 6,9 тис. рішень про надання безоплатної вторинної правової допомоги за письмовими зверненнями від внутрішньо переміщених осіб.

– Особливість системи БПД Донецької області в тому, що внутрішньо переміщені особи – найпоширеніша категорія клієнтів. Вони становлять понад 51%. Надання правової допомоги ВПО має свою специфіку. Тому ми постійно проводимо навчання фахівців системи БПД та адвокатів, які надають вторинну правову допомогу цій категорії громадян, – Олександр Баранов.

Найчастіше ВПО потребують допомоги у вирішенні спорів у сфері цивільного законодавства, а також з питань їхнього соціального забезпечення, сімейного, адміністративного, спадкового та трудового права.

– До юристів Краматорського місцевого центру часто звертаються внутрішньо переміщені особи з питань відмови Пенсійного фонду у призначені пенсії, в тому числі на пільгових умовах, у зв’язку з неприйняттям довідок з тимчасово окупованих територій.

Багато звернень щодо отримання соціальних допомог, підтвердження фактів, що мають юридичне значення – народження чи смерті особи на непідконтрольній території тощо, – розповіла директорка Краматорського місцевого центру з надання БВПД Вікторія Харенко. – Наші клієнти – учасники АТО/ООС звертаються з питань несення служби. Це стягнення компенсацій за невикористані відпустки при звільненні, оскарження наказів про звільнення, підстави та порядок розірвання військових контрактів, стягнення грошових коштів за винайняте житло. Держава надала учасникам бойових дій право на безоплатне отримання земельної ділянки. Але непоодинокі випадки, коли вони потребують допомоги для вирішення земельних питань. Так, до Костянтинівського бюро правової допомоги, що на Донеччині, звернулась учасниця бойових дій, якій сільська рада відмовила у наданні ділянки для ведення особистого селянського господарства. Фахівчиня бюро склала адміністративний позов про визнання дій неправомірними та зобов’язання відповідача повторно розглянути заяву учасниці бойових дій та винести законне рішення. Рішенням суду позовні вимоги клієнтки були задоволені. Захисниця України отримала земельну ділянку, – розвовіла пані Харенко.

Учасники бойових дій, вирішивши свої питання, долучаються до роботи правозахисників. Володимир Дериведмідь, який захищав Україну на Донбасі, – тепер параюрист, який співпрацює з Бахмутським бюро правової допомоги. Його знайомство з фахівцями бюро розпочалося три роки тому, коли він звернувся за допомогою у складенні заяви про отримання паспорта замість втраченого та зборі необхідних документів.

– Потім наші юристи допомагали пану Володимиру складати запити на отримання публічної інформації до органів місцевого самоврядування, надавали роз’яснення норм чинного законодавства щодо діяльності ФОП тощо. Тепер він параюрист, який працює у громаді, – розповіла начальниця Бахмутського бюро правової допомоги Оксана Болотюк. Пан Віктор Дериведмідь особливий чоловік. Він одягнув вишиванку на зустріч з нами. Має крамницю української книжки, яку назвав «Еней» на честь побратима, інтелектуала з Полтавщини , який загинув у Іловайську. Не зміг собі пробачити колишній афганець, у взводі якого не було втрат у тій війні, тому 63 річним пішов боронити Україну в надії, що збереже життя молодим воїнам. Але дев»ятеро з них стали Ангелами… Серед них і з позивним «Еней» , про якого чоловік розповідав, втираючи сльози.

Чотири роки Бахмутське бюро правової допомоги стоїть на захисті справедливості.

-Перші дні запам’ятались тим, що незважаючи на відсутність інтернет-мережі та не зовсім зручне приміщення ми мали великий ентузіазм та абсолютно були готові забезпечувати громадянам доступ до безоплатної правової допомоги та правосуддя, – розповіла пані Болотюк.- Нашою метою було, щоб люди з самого початку зрозуміли, що наша система відкрита для кожного, ми прийшли в місто всерйоз і надовго, і ми маємо велике бажання давати людям шанс на відновлення справедливості. Потім очільниця закладу розповіла про справу, якою вони пишаються:

-У 2017 році до нас звернувся чоловік з питання оскарження відмови ГУ Держпраці у створенні комісії з розслідування причин виникнення професійного захворювання. Справа полягала в тому, що клієнт не міг отримати належні страхові виплати внаслідок отриманого професійного захворювання через неможливість Державної санітарно-епідеміологічної служби України розслідувати причини виникнення хронічного професійного захворювання у працівника підприємства, яке зареєстровано на території не підконтрольній Україні та яке не перереєструвалося на підконтрольну територію. На думку державного органу таке розслідування може бути проведено лише після звільнення тимчасово окупованої території. Ми змогли довести зворотне, незважаючи на те, що розгляд справи тривав майже 1,5 роки. Це був великий та цікавий досвід, яким ми пишаємось, – сказала пані Оксана.

Щоб наблизити правову допомогу до мешканців непідконтрольних Україні територій, на контрольних пунктах в’їзду-виїзду «Майорськ», «Новотроїцьке» та «Мар’їнка» працюють фахівці системи БПД Донеччини. Починаючи з 2017 року, вони понад 1,3 тис. разів виїжджали на КПВВ, де надали юридичні консультації понад 5,7 тис. громадянам.

Директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях Павло Наливайко розповів про розширення категорії людей , яким надається допомога. Сюди входять і особи з інвалідністю, підлітки. Працівники центрів консультують щодо захисту від насилля у родині, відстоювання права на справедливу пенсію, захисту від незаконного звільнення та від неправомірно нарахованих комунальних платежів, а також – відстоювання права на належні комунальні послуги. Директор наголосив, що подолати цю несправедливість їм допомогають адвокати та фахівці центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які показують, що існують правові шляхи вирішення цих проблем, і кожна людина має можливість скористатися гарантованими державою інструментами правового захисту.

Він розповів про пілотний проєкт, який цьогоріч поширили на всю Україну – «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину». Десятки неповнолітніх, які вперше вчинили злочин невеликої або середньої тяжкості, замість судового переслідування отримали шанс розпочати життя з «чистого аркушу».У Координаційному центрі з надання правової допомоги та регіональних центрах з надання БВПД створені окремі структурні підрозділи з правопросвітництва, які втілюють Стратегію з правопросвітництва системи безоплатної правової допомоги, яка містить загальні засади здійснення правопросвітницької діяльності та організаційно-методичні рекомендації щодо проведення правопросвітницьких заходів у регіонах. Так, учасник престуру заступник начальника відділу комунікацій і правопросвітництва Тернопільського регіонального центру Володимир Карий в інтерв»ю розповів , що далеко не всі люди знають про права, що гарантують в Україні. Серед просвітницьких заходів у Файному вони провели вуличну акцію інформування людей про права та способи їх захисту, а також флеш-моб «Одягни вишиванку».

– У святкових одностроях наші фахівці центру розповідали перехожим про право на безоплатну правову допомогу, наголошували, що тримати правову консультацію чи інший вид первинної правової допомоги може кожен бажаючий. При цьому не обов’язково звертатись до центру чи бюро. Сьогодні правову допомогу можна отримати дистанційно.До слова, функціонує контакт центр системи БПД – 0800213103, який працює цілодобово та безкоштовний в межах України. Людям потрібно знати свої права та вміти їх захищати, а надійним партнером у цьому завжди є система безоплатної правової допомоги,- резюмував правозахисник із Тернополя.

Зараз на території Донецької та Луганської областей реалізують пілотний проект «Волонтер БПД». Мета проекту – підвищити рівень обізнаності з правових питань у громадах та спроможність українців захищати свої справа.

– На Донеччині конкурсний відбір щодо участі у проекті «Волонтер БПД» пройшли 16 осіб. Протягом двох місяців вони отримуватимуть актуальну інформацію з найпоширеніших правових питань. Упродовж усього навчання учасникам допомагатимуть кваліфіковані юристи, – розповів директор Регіонального центру з надання БВПД у Донецькій та Запорізькій областях Павло Наливайко. – Після проходження навчання волонтери БПД дві години на тиждень надаватимуть поради та базову інформацію з правових питань у своїх громадах, поширюватимуть інформацію про систему БПД, перенаправлятимуть людей до місцевих центрів та бюро для отримання більш детальних консультацій або правового супроводу в суді.
Фахівець з комунікацій, координатор з питань міжвідомчої співпраці Асоціації міст України, голова ГО «ІЦ»Захист прав на інформацію» Олександр Лашко в рамках престуру провів тренінг « Особливості висвітлення надання правової допомоги учасникам бойових дій та внутрішньо переміщеним особам».

Не можу не відзначити, що тут на заході панувала українська мова.Я цікавилася коли фахівці почали нею говорити. Хтось в українській школі навчався і знає її з дитинстава, а хтось перейшов тоді, коли усвідомив, що українець під ворожими «градами», а хтось насмілився до публічності рідною мовою два роки тому, зрозумівши, що в Україні не може бути по-іншому, бо це державна мова і не гоже пропагувати реформи держави мовою агресора.

Чудовою була екскурсія містом Бахмут, яке до 2016 року ми знали, як Артемівськ. Я була там з волонтерськими вантажами і журналістською акредитацією в 2015 році, коли обстріляли військову частину і зруйнували дитячий садочок, в якому, на щастя, нікого не було. Запам»яталося чорне, згорьоване, безлюдне місто з покаліченими дорогами. Тепер тут водограї, алеї розкішних троянд, козацький пам»ятник, бруківка і звабливе поєднання слів «Я люблю Бахмут». З наголосом на другому складі. Матері з маленькими дітьми, старші люди на лавочках у сквері – усміхнені і привітні.Навіть не віриться, що за 30 км війна. Дізнавшись, що я з Тернопільщини, передавали привіт родичам у Лановецького району. А ще казали, що проблема в нас одна – осоружна війна, яка забирає кращих синів і доньок. Україна в цьому єдина, як і в бажанні відновлюватися. Вони пропонували ще подивитися визначні місця, хотіли нас затримати, розмовляли з нами українською. Дуже гарне враження залишилося. Я подарувала бахмутцям кілька примірників наших газет, щоб знали чим живе Тернопільщина. Ще організатори прес-туру зробили для нас чудовий подарунок- екскурсію до Свято-Успенської Святогірської лаври, де ожила історія тисячолітньої давності намоленістю цього місця.

Людмила Островська