«У лікарнях не треба ні з ким ні за що домовлятися», – тернополянка розповіла про пологи в Нідерландах

0
200

Вже пройшло півтора місяці з того часу, коли я народила. І саме час проаналізувати дещо більше мій досвід процесу пологів у Нідерландах та допомогу після них, що я для вас і зроблю. А про те, як бути вагітною у Нідерландах я писала ось тут.

Я вже писала про те, що вагітність ведуть акушери, з якими, по ідеї, жінка і має народжувати. Коли вагітна відчуває, що почалися перейми, потрібно телефонувати до “своїх” акушерів, які й приймуть пологи – чи це вдома, чи у лікарні. Одразу скажу, що цей етап я оминула, адже перейми у мене самі по собі не почалися. Так вийшло, що я була вагітна майже 42 тижні, а переймів так і не було. Тому мої пологи одразу набули статус медичних і ми поїхали до лікарні у сусіднє місто (бо у нашому немає). У лікарню я їхала без болю та дискомфорту, а не так, як показують у кіно 🙂. Вже там пологи викликали за допомогою відповідних процедур.

У нідерландських лікарнях, на відміну від українських, не треба ні з ким ні за що домовлятися. Усі необхідні процедури все одно нададуть і все що треба зроблять. Не треба також домовлятися з лікарем чи, у моєму випадку, з акушером, який буде приймати пологи. Бо який буде працювати в той момент, той і буде приймати. Мене, наприклад, прийняла у пологовий ранкова зміна. Потім десь за годинку прийшов персонал з денної зміни, який і спостерігав мене протягом дня. Пологи приймала вечірня зміна, а виписувала вже нічна зміна. Так-так, виписалась я з лікарні  практично одразу після пологів, але про це згодом.

Народжує жінка у тій же палаті, в якій вона і перебуває під час перейм. Нікуди переходити непотрібно. Низ ліжка лише трансформується – додаються підставки, які потрібні для різних процесів. Палата одномісна і тут також є туалет і душ зі стільчиком. Усі палати дуже добре звукоізольовані і, коли проходиш коридором пологового, зовсім не чути того, що відбувається у палатах.

Під час пологів я була підключена до апаратів і акушерка мене спостерігала десь там у себе в кабінеті. Періодично вона приходила запитати як справи і робила свої записи. До речі, ці записи потім можна отримати на свою пошту, (що я і зробила) і побачити як саме проходили власні пологи. Звичайно, у записах багато медичних термінів, але дещо написано і доступно. (Наприклад, про те, що “породілля сидить на кріслі і каже, що їй там добре сидіти і вона там ще хоче трохи посидіти”. :))

Усі мої бажання під час пологів вдовольнялись одразу. Хочеш зайву ковдру, бо холодно? Будь ласка! Досі холодно? Пошукаємо ще одну ковдру. Хочеш фітбол? Ось тобі фітбол! Не підходить? Забираємо! Подушку під спину? Буде подушка!

До речі, у лікарні є одна палата з ванною, в якій можна народжувати. Тобто у палаті дві ванни – одна простора просто для розслаблення, а друга власне для народження. Додатково оплачувати це непотрібно. Просто потрібно про цю послугу попросити і, якщо в палаті в той момент не буде іншої породіллі, то будь ласка – народжувати можна у ванні. Я про цю опцію також попередньо думала, але під час переймів якось зовсім не хотілося тратити енергію на те, щоб змінювати палату і робити якісь додаткові махінації з водою. Тому обійшлося без ванни.

звеселюючий газ

У попередній розповіді я писала про те, що під час вагітності я ходила на різні курси, один з яких був про можливості знеболювання під час пологів. Не можу згадати про всі можливості, але пропонують епідуральну анестезію та якісь медикаменти. Цікаво те, що якщо народжуєш зі “своїми” акушерами, то є додаткова опція знеболення – звеселюючий газ або оксид азоту. Хто не знає – цей газ використовують на вечірках у якості наркотика, бо він викликає стан схожий на алкогольне сп’яніння. Втім, під час медичних пологів першою опцією знеболення пропонують епідуральну анестезію. Я нею не скористалась.

Не можу не згадати про харчування у лікарні. У коридорі є кавовий апарат і гаряча вода для чаю. Все це безкоштовно. Також є маленький кавовий апарат у палаті – ймовірно, для батька, який перебуває на пологах. Для батька у палаті також є диван, де він може поспати. А ще працівниця лікарні постійно їздить з возиком по лікарні і пропонує чай, каву, соки та перекус. Це можуть бути йогурт, фрукти, бутерброд чи ще щось невеличке. У кожній палаті також є меню на тиждень. Кожень день породілля може вибирати з трьох опцій – світова кухня, нідерланська страва та вегітаріанська опція. На меню також є фото шеф-повара, який його розробив і невеличка розповідь про концепцію. Своє замовлення я вранці зробила та, на жаль, страву спробувати не вдалося, бо якось вже на час вечері було зовсім не до їжі. 🙂

Якщо все було добре і з дитиною та породіллею все добре і жінка сама може прийняти душ, голландські лікарі відпускають додому. Я народила о восьмій вечора, а вдома була опів на другу ночі. Можна було й швидше, але ми чекали дитячого лікаря на огляд маляти. Дорогою з лікарні ми зателефонували фірмі, у якій я замовила послугу патронажу, про яку теж писала у попередньому записі. І вже о другій ночі до нас прийшла патронажна сестра, яка пояснила нам те, що ми повинні робити з малям у перші години його життя. Патронажна сестра була з нами десь до п’ятої ранку. А о восьмій ранку прийшла інша сестра, яка була зі мною дев’ять днів.

Цей патронажний догляд у Нідерландах – це просто знахідка для нових батьків. Якщо чесно, я не знаю як можна без цього обходитись. Поки я перші дні лежала у ліжку і відходила від пологів, моя “фея” Інеке міняла підгузки Нільсу, змінювала постільну білизну для мене і для нього, прала, прасувала, прибирала мою спальню і туалет з душем, готувала мені бутерброди і каву, міряла температуру мені і Нільсу, робила мені медичний огляд, вчила мене грудному вигодовуванню, відповідала на мої числені питання і, що найголовніше, давала мені поспати годинку-дві на день. Інеке могла також сходити за покупками і приготувати вечерю, але це ми попросили не робити. А вже за кілька днів вчила мене як міняти підгузки і взагалі як поводитися з маленьким. Усі ці дев’ять днів Інеке також робила записи у спеціальному журналі, який нам залишився на згадку про перші дні малюка. Патронажна сестра також тримає постійний зв’язок з акушерами. Вони, до речі, приходять кілька разів на огляд додому у перші дні після народження. Акушери також можуть продовжити час перебування патронажу, якщо жінці це необхідно.

Загалом, оглядаючись назад, я розцінюю свій досвід пологів у Нідерландах як дуже позитивний. Всім такого б бажала. Недавно потрапила на обговорення пологів в Україні у соцемережах. Бррррр! Звичайно, погано не всюди (я сподіваюсь), але те, що я прочитала, наводить жах. Залишається тільки надіятись, що українські жінки у момент пологів отримують і будуть отримувати належну увагу і сервіс.

Олеся КРАВЧУК 

Джерело – Записки на тюльпанових пелюстках



БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ