Тернополянка лише у сукні вийшла на кригу в десятиградусний мороз

Вечірня сукня на морозі. Фотосесія на снігу.  Ніби нічого  дивного, як і  купання в ополонці, катання на лижах. Для нашої команди, з якою ми обираємо саме такі локації, це звичне явище. Ми вийшли із зони комфорту. Обтоптали своє місце, розширили його. Ми знаємо і вміємо це робити.  Варіантів виходу безліч. Можу поділитися деякими.

Чи виникало у вас коли запитання до себе про  важливість  завжди вписуватися в певні рамки? Особливо, коли переростаєш зону комфорту – звичок, шаблонів і стереотипів. Цей час настає, головне, його розпізнати і піти назустріч. Можна навіть  не вписуватися в рамки… портрета, а розвиватися, як би не було затишно жити в передбачуваному світі власного соку. Вже знаємо, чим довше ми в ньому перебуваємо, тим складніше буває зробити крок назовні. Але той час визріває при бажанні.

Коли знову настало чергове зимове потепління, ми тішимося, що встигли зробити фотосесію в десятиградусний мороз. Зими тепер нам  не часто дарують такий драйв. Якось мене запитували чи ми плаваємо п’ять хвилин чи більше в ополонці? І чи холодна вода?  Для тих, хто з фізикою не дружить, доводиться пояснювати, що при низьких температурах повітря – вода тепла. Бо вона під кригою – чотири градуси тепла, верхній шар –два…

Скільки хвилин плавати – вибирає кожен сам, головне – швидко роздягнутися і одягнутися. Найнижча температура повітря, при якій купалася – 24 градуси морозу з вітром на відкритому просторі. Це було років надцять тому. В першу зиму мого моржування. Тепер таких температур просто десятиліттями нема. Тому не знаю чи ризикнула б ще раз в таких умовах це робити. Відчуття незабутнє!

А щодо питання про скільки разів на місяць у крижаній воді, можу запитати про те, скільки разів вам доводиться чистити зуби чи дихати… Цей процес невід’ємно-життєвий. Був такий час, що я вранці і ввечері робила занурення. Дуже помічне при стресах, гартує волю і формує світогляд. Ополонка лікує всі хвороби тіла і духу. Мабуть-таки додає впевненості з біцепсами в душі.

Щодо відчуття власної гідності не скажу нічого, бо воно мабуть на генетичному рівні передається. А я ж з козацького краю. Це відповідь на запитання кореспондентки, увагу якої привернула   фотосесія  на снігу. І що там  перед ополонкою сукня вечірня? Коли тепер у нас з»явився термін – вечірні купальники…Розширюємо  зону комфорту. Ха-ха!

Маєте мету? Знайдіть її, на крайняк – придумайте! І прийдіть до неї! Які б часові межі ви не визначили: рік, три, п’ять…Всього одна суперзадача і ви побачите, як у процесі наближення до мети у вашому мисленні, поведінці, навіть у фізіології відбуватимуться неймовірні зміни – ви почуватиметеся непереможним. Вас ніхто не зможе  образити, принизити, познущатися. Це не ваші проблеми, якщо вас хтось не любить.

Тільки не допускайте думку, що «мене всі не люблять». А хто це всі? Одна людинка десь там носом покрутила, то це її проблеми. Ви собі ціну знаєте. Вся гидота відскакує і прилипає до свого джерела. Для того , щоб  любити себе і бути самодостатньою, не обов’язково йти в ополонку. Бо не кожен  цю насолоду зможе собі подарувати. Але зайнятися собою гоже, використовуючи  кожен досвід спілкування з людьми. Одні можуть бути прикладом, інші – вчителем.  Оточуючі дарують неймовірне піднесення при  здійсненні задуманого. А що робити, коли все збулося? Можна планувати щось нове, поступово піднімаючи планку. Хай буде для когось це дивним, але це ж будуть думки того когось, а не ваші.

А ще ми з друзями зрозуміли, що будь-який креатив – це завжди вихід за межі звичного і це плюс. Плюс – нові враження, досвід, проба… А чому б і ні?

Більшість лише планують зайнятися тим чи іншим творчим хобі, можливо, їх зупиняє лінь і паралізує страх невдачі чи осуду. Є побажання: “Співайте так, ніби вас ніхто не чує, танцюйте так, ніби ніхто не бачить… Одягайтеся так, як вам хочеться… А живіть так, щоб усі заздрили!”. Тож знайте, що під впливом творчості, ваших власних винаходів  зміняться мислення і життєвий тонус. Це називається –«життя на другому поверсі», далеко за рамками. Можливо, ви коли-небудь хотіли навчитися малювати, танцювати,  розводити рибок або плести мережива? Освоюйте нові навички – це відмінний спосіб розширення зони комфорту. Це все з нашого досвіду. Можна розшифрувати поприкладно, але навіщо? Світлини документалізують.

А ще не бійтеся спілкуватися з незнайомими. Перевірений спосіб виходу із зони комфорту – нові знайомства. Коли ми купаємося, а люди, що йдуть мимо, бажають чудової води, теплих обіймів, просто висловлюють захоплення чи пропонують глінтвейн, ми навзаєм ділимося з ними позитивом. Отож, не зважайте на те, що мама вам колись казала, щоб з незнайомими не розмовляли і вставила цим у рамки.

Спілкуйтеся з незнайомцями, вчіться підтримувати нейтральну розмову, жартувати й говорити компліменти. В нагороду отримаєте зростання самооцінки й, можливо, нових друзів. Бо спілкування зав’язується тільки з однодумцями. У нас би не було такого гарного товариства, якби ми кожен сидів у своїй мушлі! Подолайте свої страхи і почніть спілкуватися з новим колом людей. Не обростайте звичками! Прокинувшись одного разу, одягніться і вирушайте в незаплановану подорож. Я це можу з легкістю робити.  Мої друзі також легкі на підйом і я цим пишаюся. Найпростіше – найближчий ліс, парк. Вам забезпечені свіжі враження. А якщо ви зрозумієте , що вчорашня зона ризику стала зоною комфорту, можна освоювати нові території. Це й буде перемогою. Це від віку не залежить, поки ми на своїх ногах.

І ще аргумент. Уявіть, що ви їдете з точки «А» до точки «Б» автобаном. Є там заїзди в інші міста, але ви їдете згідно з маршрутом. Хоч в тих містах живуть щасливі люди і не дуже, там буяє весна, заметіль, цвітуть троянди, закохані ходять вулицями , виводять нові сорти  картоплі чи винограду… Але вам туди не треба. А якщо уявити собі, що це шосе – життя з двома обов’язковими для кожного пунктами? Може бути, варто вибратися з кабіни, щоб дізнатися, як пахне весняна трава, як співають птахи чи скуштувати, що їдять у невеличкій забігайлівці… Там, у житті, цікаво!. Виходьте із зони комфорту , розвивайте її, освоюйте щось нове і цікаве.! Отак якось думається при креативних світлинах…У незвичному для когось одязі і в незвичному місці. Новолітування – час для  змін!  Успіхів!

Ваша Людмила Островська