У Тернополі показали молодим, як досягати успіху, не зважаючи на усі перешкоди

11 квітня – відбулася Всеукраїнська прем’єра українського фільму «Сквот32». На допрем’єрному показі у Тернополі фільм презентували: продюсер Андрій Єрмак, виконавиця головної ролі  Анна Адамович і артист Владислав Партика.

Я вперше була  на такій насиченій презентації фільму. Заледве більше  трьох років ми спостеріаємо прорив українського кіно на екрани країни і на світовий кіноринок, але відчутна  зміна в промоакціях. Творча група нового  українського  фільму «Сквот 32» не тільки розповідала про ідею та роботу на знімальному майданчику, а й провела тур зустрічей з молоддю під лозунгом  історії успіху. Тернопіль став одинадцятим   містом  діалогу зі студентами і першим  містом допрем»єрного показу стрічки. Творці  кінострічки  приєдналися до акції «Відчуй тишу» і включили до свого туру проекти  Всеукраїнського благодійного  фонду  «Відчуй», які представляла голова фонду Людмила Пишна. Цю громадську організацію  створила сім’я Пишних, коли нещастя спіткало  главу  родини.  У 2014 був заснований благодійний фонд , на рахунку якого сьогодні 15 діючих проектів, що включають допомогу з протезуванням, інклюзивні літні табори, підлітковий клуб, навчання жестової мови і програму раннього втручання для немовлят. У Тернополі  фонд представив фотопроект “Зіркова абетка”, для якого 33 українські знаменитості продемонстрували літери мови жестів. Ця  абетка   уже є  в 16  тисячах  шкіл  України для того, щоб діти могли вивчати жестову мову разом зі своїми кумирами.

Кіномитці, за словами режисера фільму «СВОТ 32»  Андрія Єрмака,  разом з організаторами фонду   порушують  теми втрати слуху, аби звернути увагу кожного на цю проблему. Вони  вважають, що сучасне кіномистецтво має бути доступним кожному. У  партнерстві з громадською організацією, яка займається соціальною адаптацією людей з порушеннями слуху,  вони  створили  версію «Сквот32» із субтитрами, яку й показували під час допрем’єрного туру, показавши своїм прикладом,  що різниці між людьми немає і всі ми рівні. Тут важливо донести тим, хто не чує, що «Їх чують і відчувають».

– Ми зустрілися із студентами  Тернопільського Національного економічного університету, говорили   про самореалізацію. Питання в усіх містах дуже схожі: стосунки із батьками, пошук себе у цьому світі, кроки кар’єрного росту,  -розповів продюсер Андрій Єрмак. – Ми намагаємося дати  певний поштовх у проговоренні  теми, додаємо віри у власні сили. Наші актори  розповідають  як жити з позитивом та перспективою і чому це варто робити. Ми не претендуємо на певний авторитет, просто розповідаємо і на власних прикладах показуємо аудиторії, як зберегти відчуття оптимізму, де знайти сили для мотивації, як навчитися отримувати задоволення від життя і цінувати те, що маєш.

– Молодь не сприймає, коли її відверто повчає  представнивник старшого покоління, – розповідає актор Владислав Партика, тернополянин, який знімався в новому фільмі. – Я ж намагаюся створити у залі «живу», невимушену атмосферу, аби самому почути молодь і навзаєм розповісти їй цікаві історії, пов’язані з фільмом, чи приклади з мого особистого життя. Це моя перша роль, я  багато років займався брейк-дансом, закінчив Тернопільську  школу №22. Дуже вдячний шкільному Народному театру «Дивосвіт», де я працював з прекрасною людиною , незмінним художнім керівником та режисером-постановником   Ольгою  Матвієвською.  Тепер спілкування з молодшими за мене людьми я сприймаю як новий  досвід, який дозволяє мені змотивувати їх зайнятися саморозвитком. А точніше, породити хоча би бажання спробувати, зрушити з місця, почати займатися улюбленою справою та заробляти нею гроші, – наголосив хлопець.

На зустрічі київських гостей  із студентами йшлося і про те, як поєднувати роботу та хобі, як зробити із хобі справу всього життя і, звичайно ж, як стати відомим та успішним. Головний меседж спікерів – досить відкладати життя на завтра. Прийшов час змін, потрібно лише «зловити хвилю» і у вирішальний момент сміливо скористатися шансом. Хай спочатку не вийде щось, але спроба- це вже половина справи. А найголовніше  – вірити у власні сили. Прикладом цього  є головна  героїня фільму Ліза, роль якої зіграла   Анна Адамович. Вона довірилась інтуїції  і вирішила займатися тим, що їй подобається, щиро раділа своїм невеличким перемогам. А, з’ясувалося, що  якщо  у справу вкладати душу, вона знайде відгук в оточуючих. Анні Адамович подобається її героїня з внутрішніми переживаннями, глибиною  особистого  простору і  світу, цікавістю до життя.  Автори запевняють, працюючи над стрічкою «Сквот32», намагалися якнайглибше зануритися у світ сучасного молодого покоління українців, до якого, власне, і вони  належать. Усе заради єдиної мети – вдихнути чи підсилити  в тих, хто стає на стежку самостійності,  бажання активно жити і діяти.

«Чому саме «Сквот32»? – запитали учасники пре-конференції в репрезентантів  картини.

– Бо це реальна історія одного київського будинку на  вулиці Гоголівській, 32, де протягом трьох років через протиправні дії забудовника мешканці жили без електрики і води. Цей будинок знайшла фотограф Євгенія Бєлорусець і спробувала допомогти. Її професійні світлини навіть завоювали престижну нагороду Британського Королівського фотографічного товариства і газети The Guardian. Але після того так нічого і не змінилося… Нам ця історія видалася цікавою, і ми вирішили її трохи переробити, перетворивши той будинок на сквот. А що ж означає слово “сквот”? Сьогодні “сквоттінг” – це дещо більше, ніж просто заселення у старих будинках, це справжнє культурне явище, яке давно існує в багатьох містах світу. “Головними” сквотами вважаються Тахелес (Берлін), Рампарт (Лондон), Rumah Api (Куала-Лумпур, Малайзія), Can Masdeu (Барселона), а один з найбільш населених сквотів у світі – це занедбаний бізнес-центр “Вежа Давида” в Каракасі. Навіть у Києві періодично з’являються сквоти. Наприклад, сквот “17Б” у центрі Києва, в якому декілька років жила молодь, поки будинок не зруйнували для новобудови, а згодом мешканці сквоту створили арт-проект – креативний простір для творчих людей.

А щоб привернути  увагу до соціально важливої теми збереження пам’яток архітектури України, творчий  колектив «Сквот32»  запровадив  спеціальний арт-конкурс у Instagram. — Ми закликаємо українців бути відповідальними і розказати про занедбану будівлю у своєму місті, яка потребує ремонту.- сказав продюсер.

– То чого ж чекати від “Сквот32”?

– Нова стрічка “Сквот32”  занурює глядача в іншу реальність, яка суттєво відрізняється від рутинного існування та “сірих буднів”, саме таким і був кожен день Лізи, нашої головної героїні,- розповів продюсер.- Що ж допомогло дівчині зробити “стоп-кадр” життя та створити свою успішну історію? Звичайнісінький старенький фотоапарат і не тільки…

Середовище, в яке дівчина потрапила, докорінно змінило життя Лізи.

У фільмі ви побачите Сквот, просякнутий цілком і повністю елементами хіп-хоп культури: реп, графіті малюнки, брейкінг, діджеїнг, -акцентують автори фільму.- Цей особливий вид мистецтва виключає будь-які рамки і обмеження, це повна свобода і можливість для самовираження.

Другий цікавий факт: майже всі Сквотери у фільмі – справжні представники та митці сучасної вуличної культури. Bboy Drud ( Олександр Богачук), який зіграв головну чоловічу роль лідера Сквоту, вважається одним з найкращих бі-боїв світу. Він неодноразово перемагав у багатьох міжнародних брейк-данс фестивалях, був учасником української брейк команди NAVI, яка у 2016 році стала чемпіоном світу, а в 2017 році українська збірна, до складу якої увійшов і Олександр, перемогла у змаганнях з брейк-дансу на IBE 2017, а ще Олександр  популярний блогер.

Також, у фільмі ви побачите відомого на всю Україну та за її межами бітбоксера MC Fame (В’ячеслав Семенченко), який за своє життя встиг попрацювати та виступити з багатьма зірками шоу-бізнесу.  На рахунку МС Fame безліч пісень, батлів та фрістайл-виступів, які можна побачити на YouTube. Славу цілком заслужено називають “людиною оркестром”, бо його музичним талантам і заслугам у світі музики немає меж.

Сандра Самбо у ролі Сандри – художниця, віртуозно малює графіті, танцює для задоволення, бере  участь у кастингу проекту “Танцюють всі”, а також  була учасницею конкурсного відборі на “Євробачення 2017” у складі гурту “Сальто назад”, де вразила своєю зовнішністю та харизмою і суддів, і глядачів. Має шикарне “афроволосся”, завдяки якому постійно привертає до себе увагу та бажання зробити селфі.

Це лише троє із багатьох яскравих персонажів стрічки “Сквот32”, стиль і вміння яких у житті нічим не відрізняється від того, що ми побачимо на екрані. Актори-сквотери, можна сказати, грають самих себе у фільмі, надаючи йому справжньої документальності. “Сквот32” знищує кордони між реальним і вигаданим завдяки своєму акторському складу.

А головну  жіночу роль у “Сквот32” виконала молода і амбітна актриса Анна Адамович, на рахунку якої вже велика кількість фільмів та серіалів, серед яких “Незламна», “Нюхач” та багато інших. Зніматися Аня почала ще зі школи, саме тоді вона і вирішила, що хоче зв’язати своє життя з кіно. А зовсім нещодавно відбулася світова прем’єра стрічки під назвою “Купи мене” відомого режисера Вадима Перельмана (“Дім із піску та туману”), де Аня також зіграла одну із головних ролей.

Основна ідея фільму – пошук зв’язку між минулим і сьогоденням, показати шлях не руйнування, а перебудови і створення чогось нового, дати відчути свободу робити те, про що ти мрієш, а не жити нав’язаним соціумом життям.

Це фільм про сучасне покоління талановитих і творчих молодих людей, небайдужих до збереження цінностей минулого, які так чи інакше впливають на сьогодення, закладаючи надійний фундамент для створення гідного майбутнього України. Для продюсера і команди  Garnet це наступний крок після вдалого і гучного проекту – кримінального трилера “Межа”, що прозвучав  на весь світ, мав шалений міжнародний успіх та здобув визнання і світову славу. Андрій Єрмак захоплений новою роботою.

Переглянувши фільм, скажу, що це суперовий «драйв». Іншого слова не підберу, бо  робота несподівана, захоплива, де після кожної сцени хочеться казати: «Ну і що?» або «А що ж далі?». В стереотипи і якісь рамки це полотно не вкладається, як і в порівняння ні з чим, що було в сучасному кіно,  не йде. Хіба що…  «Сталкер» Андрія Тарковського за братами  Стругацькими пам’ятаєте? Це всесвітньовідомий фільм 80-их. Так от, якісь такі відчуття у мене з»явилися  при перегляді екранізації  твору Люко Дашвар, літературний псевдонім Ірини Чернової- єдине прізвище, яке я знаю з когорти  семи сценаристів, вказаних у титрах. Вікіпедія видає, що сценарій « Сквот 32» – робота Люко Дашвар. Хоч глядача цікавить тільки  готова картина, як колективна праця. У фільмі є те специфічне, людське, нерозчинне, нерозкладне, що кристалізується в душі кожного і становить його цінність. Зовні герої, начебто, зазнають фіаско: будинок будуть реставрувати,  їх виселяють. А насправді кожний з них знаходить дещо неоціненно важливіше: віру, досвід, відчуття в собі найголовнішого – впевненості у своєму виборі життєвого шляху.  Це і є історія не пошуку символічної кімнати, де здійснюються бажання,  а  пошуку шляху до дорослого життя та усвідомлення власного стилю та талантів, що веде до здійснення бажань, які вже стали планкою життя. Відчувається, що ці молоді і талановиті люди- діти асфальту, родом із  хрущовських шпаківень, із густо настояного в них повітря любові, самоти, родинної подібності, життя і смерті. З вічною лихоманкою маленьких негараздів і справжніх трагедій, в суперечках,  доріканнях, сльозах, де  не так просто пізнати любов, яка рухає всім. Ми бачимо лише мовчазну родину Лізи, яка втілює  зразок втомленого подружжя, в якого слів любові немає. Світлий промінь- мама була щасливою, коли грала на фортепіано. Не грає , напевне, тому, що готує їсти чоловікові, незадоволеному світом, який ні слова не промовив у фільмі. А в кінці і вона переможе себе затуркану, і сяде за клавіші. Чоловік  насуплено  жуватиме хліб з борщем. Отож, цей молодіжний фільм ще й про те, як полюбити себе і  не комплексувати, робити  свято для своєї душі.Тут якось час зсунув оптику  на бажання, хотіння, прагнення , рух вперед ,  на сім»ї і душі…

Ліза працює фотографом у паспортному центрі. Одного разу вона потрапляє до товариства вільних і талановитих мрійників: творців, танцюристів, музикантів, які живуть у Сквоті – напівзруйнованому спустошеному будинку. Восьмидесятирічна Фаїна – єдиний законний мешканець будинку і єдина перешкода для забудовника, який планує зруйнувати увесь квартал, а з ним і Сквот. Молоді митці пообіцяли  власниці будинку, що збережуть  помешкання. Лізу причаровує енергія, свобода і творчість товариства. Вони борються за свій спосіб життя, створюють та змінюють навколишній світ. Ліза сама змінюється, вона починає шукати своє місце у світі, розвиває своє бачення та стиль. Завдяки Сквоту Лізу помічають як фотографа, а її світ і можливості розширюються. Фаїна відходить у вічність, але акція  для привернення уваги до будівлі вдалася. Кандидат у якісь депутати, що гречкою і обіцянками затикав роти, став безсилим перед  молодим натиском  викривальників його  цинізму. Фільм сьогоднішній, з використанням продвинутою молоддю всієї доступної цифрової техніки,  соціальних мереж. Тут молоді люди  об’єднані довкола спільних цілей, яких прагнуть досягти через творчість.Це дуже неординарна компанія, яка здатна запалити будь-кого із середини..

А ще  стрічка зачаровує і  приємно дивує  висококласною операторською роботою, якісною музикою (саундтреки, до слова, писали відомі виконавці Jamala, Onuka та інші), красивими, талановитими і вільними акторами.

Виробництво стрічки здійснила компанія Garnet International Media Group за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

Людмила ОСТРОВСЬКА