Вчителька з Тернопільщини вважає, що влада ставить освітян на коліна

Сільська вчителька зі Збаразького району написала сайту Про Те листа, який можна назвати криком душі. Педагог не називає свого імені і прізвища,  тому що боїться цькування з боку керівництва. Проте грамотно описує ситуацію, у якій опинилися освітяни. З її слів, їх просто-на-просто обманює влада.

“Доброго дня, редакціє!

Звернутися до преси мене, вчителя сільської школи, не такої, де 20-30 учнів, а наповненої, змусив страх – страх втратити роботу, якщо почну виступати проти директора і управлінців з освіти району, страх за те, що ми повертаємося в часи репресій і свавілля. Можливо моє звернення через пресу приверне увагу чиновників з Тернопільської держадміністрації, правоохоронних органів. Може то наївно, але попробувати ліпше, ніж мучитися думками, що зовсім не боролася.

З телеекранів, з шпальт газет та різноманітних трибун звучить, що заробітна плата педагогічним працівникам зросла. Може комусь і зросла, але не нам, простим вчителям, в Збаразькому районі. В січні з якогось дива нам зменшилась доплата за престижність з 20 до 10 відсотків. Не здивуюся, якщо в січні її отримали тільки окремі «обрані».

На всі питання директор спочатку посилав до району, а потім почав годувати обіцянками, що в лютому додадуть, дорахують, щоб мовчали, бо гірше буде. Якщо він через нас буде мати проблеми з начальницею, то на роботі довго не затримаємося.

Цинізм полягає в тому, що нас ніхто не повідомляв, що надбавка за престижність буде 10 процентів, а була 20 процентів постійно. Ніхто нічого не писав і не попереджав нас за два місяці, як передбачено. От вам і підняття зарплат – 10% добавили, а 10% зняли.

Є підозри, що директору престижність праці ніхто не зменшував, може навпаки дали всі 30 процентів. Ми тихцем, між собою балакаємо, що вибори почалися. Їм солодять, а нас залякують. Будемо здіймати шум, залишимося не тільки без надбавки, а й без роботи. А де в селі підеш? На ферму хіба, чи на заробітки в Польщу.

Біда, що вище керівництво району покриває свавілля начальниці освіти, яка завжди служила владцям і тепер скористає моментом, щоб лишитися біля годівнички.

Гриневич всюди каже, що вони все роблять, щоб професія вчителя була престижною і гідно оплачувалася, а чинуші на місцях роблять все щоб вона була непрестижною. Ляльководи під керівництвом скандальної начальниці освіти, маніпулюють директорами і вчителями. Знають, напевне, прикриють блуд і обман покровителі.

Виходить, в нашому районі тільки директорам підняли престиж. А нам «підняли», щоб опустити, розтоптати гідність. Видно не знають математики. Законів не знають. Добре, що для себе рахують правильно.

І ті, що в Києві, в міністерстві освіти працюють, живуть в паралельних світах рожевих окуляр, відстань до буденних проблем простої школи та її фінансування вимірюється «умовними світловими роками», адже проміжна бюрократична середина їм звітує, що все добре, а вони вірять, як не дивно.

Все погано закінчиться в державі, якщо далі так буде на місцях. Наших бійців на Сході москалі не поставили на коліна, життя, здоров’я хлопці віддали, віддають, а в Збаражі наша влада поставила простих вчителів на коліна. Стид і ганьба такій владі”.