Думки дитини, коли мама працює. Приблизно так можна охарактеризувати вірш, який опублікувала на своїй сторінці у соцмережі Фейсбук відома поетеса з Тернопільщини Ганна Костів-Гуска.
Твір із циклу: «Дитинства сад» особливо вразив матерів, адже кожній доводиться працювати якщо не на роботі, то вдома. Люди залишають свої відгуки. Кажуть, що це – щиро, психологічно глибоко… Вічна робота і недолюбов часу. У коментарях йдеться, що защеміло, бо і собі багато пригадалося з дитинства.
Із циклу: «Дитинства сад»
Ті дні ще з пам’яті не стерті,
Не поросли іще травою:
Як я мала хотіла вмерти,
Щоб мама плакала за мною.
Я об’їдалася порічок –
Оскомина палила зуби…
Я уявляла скільки стрічоючі к
Мені в труні прикриють груди…
І буде мама жалкувати,
І не простить собі ніколи,
Чому саму лишала в хаті,
Як бігла на колгоспне поле…
Я так хотіла бути хвора!
В ріці купалася доволі,
Щоб мама знову, як і вчора,
Так довго не сапала в полі.
Я всю роботу поробила.
І так без мами страшно в хаті…
Я і вечерю вже зварила.
А в вікна тіні волохаті
Нахабно лізуть і моргають…
Я вилізаю на ворота –
І довго-довго виглядаю,
Коли закінчиться робота…
Ганна Костів-Гуска