Як розповідає авторка, колись вона мала непогану роботу в IT- компанії і дана проза є чимось новим для комунікації.
– Я для себе зрозуміла, чому не пишу поезії, бо там важливий голос. В мене свого голосу немає, а в поезії важливо знайти інтонацію,- каже Вікторія Амеліна, – Для мене погляд пуделя в книзі первинний, я мала історію в голові, але вона змінювалась від того, що я бачила. Ця книжка про родину, яка не говорить одна з одним і там говорить собака.
Головний герой роману полковник радянської армії, який служив за Союзу. Це книжка про втрату ідентичності і її пошук.
Події відбуваються від 1991 до 2005 року, все, що відтворено в ті часи залишається актуальним і зараз.
– Цією книжкою я намагаюсь об’єднати образ Львова, об’єднати сучасну і радянську історію. Коли мене запитали чи Львів є пострадянським містом, я сказала що – так, звичайно, бо, якщо ми відділяємо міста – це дивне чорно-біле бачення світу.
Німець Надя
Тернопільський спортивно-стрілецький клуб «4.5.0» прийняв особливих гостей - волонтерів із Литви. У програмі - спільне…
У Тернополі оголосили тендер на виконання робіт з відновлення та утеплення житлового будинку на вул.…
Почуття власної гідності є базовим фундаментом для здобуття і збереження справжньої незалежності. Про це мовила…
Зміни до рішення «Про врегулювання питань забудови» внесли на засіданні виконавчого комітету 19 серпня. Вони…
У Заліщицькій громаді триває розслідування спалаху гострої кишкової інфекції, який стався у ТОВ «Футбольний центр…
За позовом Бучацької окружної прокуратури Монастириський районний суд Тернопільської області витребував на користь територіальної громади…